І. Франко назвав роман «найліпшою історичною повістю в нашій літературі». В основу твору покладено історичні події часів другої половини XVII ст. — після смерті Б. Хмельницького.Тоді Правобережжя відійшло до Польщі, яка поставила гетьманом Павла Тетерю. На Лівобережній же Україні розгорнулася запекла боротьба за гетьманську булаву. Козацька старшина висувала гетьманом полковників В. Золотаренка та Я. Сомка, останній і був обраний наказним гетьманом на старшинській раді в м. Козельці. Проте Москва не затвердила його обрання. Прості козаки, селянство підтримували кандидатуру Івана (Іванця) Брюховецького, який обіцяв народові деяке полегшення. 27—28 червня 1663 р. у Ніжині відбулася рада, названа «чорною», оскільки в ній брала участь і «чернь» — прості люди. На ній гетьманом було обрано І. Брюховецького, який, звичайно ж, не дотримав своєї обіцянки. Така історична основа роману «Чорна рада».
Провідний мотив гімн весні як символу любові, життя й натхнення.
Композиція: 4 строфи
Віршовий розмір: вірш написаний різними віршовими розмірам.
Художні засоби: епітети (золоті арфи, плач перламутровий), метафора (йде весна), пестливі слова, повтори, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними). Поезія увійшла до збірки “Сонячні кларнети”. У сонячних яскравих символах поезії втілені мажорні надії молодого національного світу. У символічному образі дівчини – весни закладене оптимістичне почуття випробувань і тривог, що постануть перед нацією. Вони переплітаються з особистими очікуваннями ліричного героя. Поезія сприймається як багатогранне і святкове сприйняття особистої весни і весни нації, їхньої молодості, буяння сил.
Вірш складається з чотирьох строф, які об’єднуються в одне ціле ритмом і римою, що знаходиться в середині їх (самодзвонними – ніжнотонними).
“Арфами, арфами – золотими, голосними” озивається в радісно настроєній душі поета навколишня природа й інтимне переживання, що сам поет навіть не може сказати, чи то смуток, чи то безмежне щастя володіє ним, бо бринить в серці й те, й інше.
Друга строфа віщує благодатну зливу, тому хмари – думи заполонили небо.
У поезії Тичини застосовує вишукані тропи: метафоричні епітети (арфи – золоті, голосні, самодзвонні; весна – запашна, квітами-перлами закосичена; плач перламутровий), порівняння (блакить переповнила думами, наче море кораблями; поточки, як дзвіночки). Тропи зрощуються, переходять один в один.
Вірш написаний не одним розміром, що підсилює його музикальність і мелодійність. Він сповнений не тільки звуковою гамою, а колористичною (блакить, вогневий бій, перламутровий плач, жайворон як золотий)
І. Франко назвав роман «найліпшою історичною повістю в нашій літературі». В основу твору покладено історичні події часів другої половини XVII ст. — після смерті Б. Хмельницького.Тоді Правобережжя відійшло до Польщі, яка поставила гетьманом Павла Тетерю. На Лівобережній же Україні розгорнулася запекла боротьба за гетьманську булаву. Козацька старшина висувала гетьманом полковників В. Золотаренка та Я. Сомка, останній і був обраний наказним гетьманом на старшинській раді в м. Козельці. Проте Москва не затвердила його обрання. Прості козаки, селянство підтримували кандидатуру Івана (Іванця) Брюховецького, який обіцяв народові деяке полегшення. 27—28 червня 1663 р. у Ніжині відбулася рада, названа «чорною», оскільки в ній брала участь і «чернь» — прості люди. На ній гетьманом було обрано І. Брюховецького, який, звичайно ж, не дотримав своєї обіцянки. Така історична основа роману «Чорна рада».
Объяснение:
ответ:ответ:
Автор: Павло Тичина.
Рік написання: 1914.
Збірка: “Соняшні кларнети”.
Тема: зображення краси природи, прихід весни.
Літературний рід: лірика.
Жанр: пейзажна лірика.
Вид лірики: пейзажна.
Провідний мотив гімн весні як символу любові, життя й натхнення.
Композиція: 4 строфи
Віршовий розмір: вірш написаний різними віршовими розмірам.
Художні засоби: епітети (золоті арфи, плач перламутровий), метафора (йде весна), пестливі слова, повтори, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними). Поезія увійшла до збірки “Сонячні кларнети”. У сонячних яскравих символах поезії втілені мажорні надії молодого національного світу. У символічному образі дівчини – весни закладене оптимістичне почуття випробувань і тривог, що постануть перед нацією. Вони переплітаються з особистими очікуваннями ліричного героя. Поезія сприймається як багатогранне і святкове сприйняття особистої весни і весни нації, їхньої молодості, буяння сил.
Вірш складається з чотирьох строф, які об’єднуються в одне ціле ритмом і римою, що знаходиться в середині їх (самодзвонними – ніжнотонними).
“Арфами, арфами – золотими, голосними” озивається в радісно настроєній душі поета навколишня природа й інтимне переживання, що сам поет навіть не може сказати, чи то смуток, чи то безмежне щастя володіє ним, бо бринить в серці й те, й інше.
Друга строфа віщує благодатну зливу, тому хмари – думи заполонили небо.
У поезії Тичини застосовує вишукані тропи: метафоричні епітети (арфи – золоті, голосні, самодзвонні; весна – запашна, квітами-перлами закосичена; плач перламутровий), порівняння (блакить переповнила думами, наче море кораблями; поточки, як дзвіночки). Тропи зрощуються, переходять один в один.
Вірш написаний не одним розміром, що підсилює його музикальність і мелодійність. Він сповнений не тільки звуковою гамою, а колористичною (блакить, вогневий бій, перламутровий плач, жайворон як золотий)
Объяснение: