Який твір В. Сосюри сподобався вам найбільше («Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь»,
«Коли потяг у даль загуркоче...»)? Розкрийте ідейно-образний зміст цього твору (обсяг від-
повіді визначено кількістю рядків).​

• «Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці». • «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати». • І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись». • «Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без Дідусева наука стала йому в пригоді. «Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь”». • Недоля: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде». • «Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав з вки. Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється». • «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає. Вони мене завезуть в Крим, то, може, й сестру легше знайду». • «Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно». • «Ні, не прийму! І моєї християнської не зречусь… Хоч і повісьте. Пощо мені опісля в смолі горіти». • «Внизу, в челядній, вибили Павлуся так, що зі спини аж кров потекла. У хлопця бігли сльози з очей, аж покусав губи до крові, а ні раз не застогнав». • «До ть мені, Господи свята Покрово, визволитися та козаком стати! Усі ці шаласи я з димом пущу і із землею зрівняю».

Звуків дуже е багато,

У природі все звучить.

Свище вітер, грім завзято

В темнім небі гуркотить.

Навесні співає пташка

І струмочок жебонить.

Джміль гуде, дзвенить комашка,

Все по-своєму звучить!

Знайте всі, мої шановні,

Не забудьте це, бува:

У людей є звуки мовні,

Що складаються в слова.

Звуки, зібрані у слово

Ще в далеку давнину,

Утворили рідну мову

Українську чарівну.

Надія Красоткіна.

Чим люди почали користуватись у спілкуванні раніше — звуками чи буквами? Поясніть.

•    Поясніть відмінність між звуком та буквою.

Нас оточує безліч природних звуків: шум вітру, шелест гілля й листя, дзюрчання води, щебет пташок, дзижчання комах, гуркіт автомобілів, шум кроків тощо. Такі звуки утворюються механічним коливанням повітря. Кількість звуків у природі не обмежена.

Усне спілкування між людьми здійснюється за до звуків мовлення. Такі звуки утворюються складними рухами органів вимовляння.

Наша мова звукова. Слова складаються зі звуків.

Звук — найменша неподільна одиниця мови та мовлення.

Як і будь-які звуки, звуки людського мовлення є результатом коливання повітря, що сприймається слухом. Звуки саме людського мовлення вивчає розділ науки про мову, який називається фонетика.

Щоб передати, як звучить слово, використовують звукопис. Кожен звук у такому записі позначають узятою в квадратні дужки літерою. Наприклад: [а] [у], [о], [д], [м], [ш].

Слова передають звукописом так: [клас], [сл о в о]. Позначення місця наголосу є обов’язковим.

217.  Вимовте вголос подані звуки. Чи означає щось окремо взятий звук? З поданих звуків утворіть якнайбільше слів. Вимовте ці слова.

[о], [р], [и], [а], [м], [т]

 

Чи залежить значення слова від порядку звуків? Свою думку підтвердіть прикладами.

Окремо взяті звуки мовлення нічого не означають. Проте поєднуючись між собою та розміщуючись у певному порядку, звуки мовлення утворюють слова з тими чи іншими значеннями.

Звук ми чуємо і вимовляємо. Звуки мовлення слугують для утворення, розпізнавання та розрізнення слів мови.

Н а п р и к л а д: [с о н] — [с и н]; [с а д] — [с а м].

Отже, звуки мовлення можна порівняти із цеглинками, з яких вибудовується мовлення.

218. Прочитайте загадку, відгадайте її. Відгадки запишіть літерами та передайте звукописом.

Всього чотири звуки в слові,

А зміст його міняють початкові:

З [ґ] — буде чорна птиця дика,

З [п] — інша, горда і велика,

З [к] — уже напій пахучий буде,

Що для людей готують люди;

З [л] — виріб, дошка з стояками,

Де спочиваємо ми з вами.

Коли ж там [с] поставлю я,

То буде вже людське ім’я.

Які це слова?

За Д. Білоусом.