Якої пори відбуваються події у творі? («місяць на небі, зіроньки сяють») а) нічної і місячної; б) зимової і зоряної; в) осінньої і ранньої; г) сонячної і спекотної. 3. рослина, з якої прохор виготовляв для себе хліб («києво-печерський патерик») а) кропива; б) лобода; в) полин; г) безсмертник. 4.змалювання подій і людей у жартівливому, знижувальному тоні – це … а) травестія; б) пародія; в) бурлеск; г) алюзія. 5. жанр твору п. гулака-артемовського «»: а) притча; б) поезія-казка; в) ; г) романс. 6. щастя для ліричного героя — це: (в. забіла «соловей») а) мати поруч із собою кохану людину, в) сяяння сонця і гармонія в душі; б) коли все довколо квітне і співає; г) здатність протистояти лиху. 7. поезія починається описом: (т.шевченко «на вічну пам’ять котляревському») а) краси природи рідного краю; в) портрета і. котляревського; б) святкування великодня; г) петербурзького ранку. 8. героїня «нудиться світом», як: ( т.шевченко «думка») а) людина, що втратила фізичне здоров’я; в) пташка без волі; б) особистість, яку не сприйняло суспільство; г) жебрак серед багатіїв. 9. характеризуючи героя свого твору, марко вовчок зазначила, що він був: («максим гримач») а) спритним і працьовитим; б) веселим і жартівливим; в) повільним і ледачим; г) кмітливим і винахідливим. 10. народ до максима ставився: а) з любов’ю; б) зневажливо; в) байдуже; г) як до людини, що має вади у стані здоров’я. 11. зважаючи на одяг гримача, люди думали, що він: а) учитель; б) кріпак; в) служитель церкви; г) пан. 12. яким чином козаки давали звістку своїм про те, що саме вони йдуть до них? а) свистом; б) запалювали березу або інше дерево; в) співали українською; г) вигукували, наче нічний птах. 13. хто був чоловіком другої дочки гримача — тетяни: а) отаман; б) гетьман; в) хорунжий; г) сотник? 14. маруся познайомилася з василем (повість «маруся» г.квітка – основ’яненко) а) біля церкви; б) на весіллі в подруги; в) на вечорницях; г) біля річки.
Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.
Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.
Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
Історичні пісні становлять величезне надбання української народної творчості, ці твори присвячені найвидатнішим подіям нашої славної історії. Дослідники дуже високо цінували цей жанр творчості, наприклад, В. Пропп писав: „Історизм цих [історичних] пісень полягає не в тому, що в них правильно виведені історичні особи і розказані історичні події або такі, які народ вважає дійсними. Історизм їх полягає в тому, що в цих піснях народ висловлює своє ставлення до історичних подій, осіб і обставин, виражає свою історичну самосвідомість. Історизм тут є явище ідейного порядку”.
можна краща відповідь будь ласка