Яку проблему не порушує автор у творі «Неймовірні пригоди Івана Сили»?
дружба
боротьба із брехнею
життя і смерть
добро і зло
Вопрос №2 ?
Яку фразу любив проказувати Іван?
Боже !
Будь що буде!
Оце так-так
Це вам не фіґлі
Вопрос №3 ?
Який із цих номерів Івана Сили став рекламованим?
Івана переїхав автомобіль
Іван зігнув металевий прут у кільце
Іван розгинав металеві цвяхи зубами
на грудях Івана розбили кам`яну брилу
Вопрос №4 ?
Хто підлаштував поломку машини доктора Брякуса?
Бухенбах
Фікса
Магдебура
Кльоцка
Вопрос №5 ?
Які метаморфози відбулися з колишнім агентом Фіксою?
став фокусником Фікіо
став акробатом Фікксор
став жонглером Фіксіс
став проповідником Фікусом
Вопрос №6 ?
Ким виявився доктор Брякус?
учителем
шахраєм
тренером
лікарем
епітет (від гр. epitheton — додаток, прикладка) — поетичне означення (білосніжні квіти вишні; голубиний характер, громовий голос). є постійні епітети, які вживаються з певним іменником, становлячи з ним сталий вислів: зелене жито, холодна вода, широкий степ, вороний кінь.
порівняння — зіставлення предметів на основі їх подібності (вишні у білому цвітінні, наче снігом обсипані; у хлопчика характер лагідний, як у голуба; весняний грім гуркотів, наче велетень сердився).
метафора (від гр. metaphora — переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності (хлопчик ласкаво жебонів до мами; у хмарах раз у раз вибухав грім; вишню обсипав сніг білого цвіту; зозуля голосно лічила чиїсь роки). різновидом метафори є уособлення та алегорія.
уособлення, персоніфікація (від лат. persona — особа і facere — робити) — перенесення рис живої особи на предмет чи явище (вишня пишається білим квітом, грім сердиться).
алегорія (від гр. allos — інший та agoreuo — говорю — інакомовність) — змалювання людей в образах тварин, предметів, явищ.
гіпербола (від гр. hyperbole — перебільшення) — поетичне перебільшення (від грому здригалася планета; море сліз).