Я давно мріяла тобі написати листа і ось нарешті наважилась. Я хочу висловити своє захоплення твоїм сприйняттям навколишнього світу, такого чарівного, безмежного і таємничого. Ти напевне і не уявляєш, як цікаво було мені дізнатися про казкового чоловічка народженого крапельками, про Сопуху і твоє сонячне кіно. Зараз мені здається, що я і сама стала помічати ці тонкі порухи природи, навіть не поглядом або слухом, а серцем. Вся краса навколишнього світу для мене сплітається в щось гармонійне і казкове, а коли все затихає, то до мене доноситься ніжний звук павутинки...
Я щиро вдячна тобі, Льоню, що ти навчив мене цінувати справжню красу. Я сподіваюсь, що після того, як ти прочитаєш цей лист, ми станемо справжніми друзями. Тому що разом пізнавати світ набагато цікавіше.
Всього найкращого.З нетерпінням чекаю відповіді. З повагою, ...!
Все навколо таке голосне і шумне, що і я хочу співати. Бриніти своїми ниточками-струнами по вітру. Хочу я дарувати людям щастя і добро!.. Та я лише маленька павутинка. Така непомітна, захована між листя і трави. Хто мене тут віднайде? Де знайдеться та людина, що почує мої ніжні звуки?..
Ой, хтось підходить...Та ще й не сам. Хто б це міг бути?
Я чую щирий сміх дівчинки і ще дитячий голос хлопчика. Невже помітять?
І дійсно. Нахилилися разом. Придивляються. Моя мрія... Вона здавалась такою недосяжною, а тут раз і здійснилась. І сонечко за мене радіє, все сипле і сипле своє проміннячко на мої ниточки тоненькі.
Вітре, братику мій милий, зіграй якнайкраще зараз на моїх струнах. Щоб дітлахів побавити. Це ж моє найзаповітніше бажання. Хай подарує їм спів тепло і радість...
Привіт, Льоню!
Я давно мріяла тобі написати листа і ось нарешті наважилась. Я хочу висловити своє захоплення твоїм сприйняттям навколишнього світу, такого чарівного, безмежного і таємничого. Ти напевне і не уявляєш, як цікаво було мені дізнатися про казкового чоловічка народженого крапельками, про Сопуху і твоє сонячне кіно. Зараз мені здається, що я і сама стала помічати ці тонкі порухи природи, навіть не поглядом або слухом, а серцем. Вся краса навколишнього світу для мене сплітається в щось гармонійне і казкове, а коли все затихає, то до мене доноситься ніжний звук павутинки...
Я щиро вдячна тобі, Льоню, що ти навчив мене цінувати справжню красу. Я сподіваюсь, що після того, як ти прочитаєш цей лист, ми станемо справжніми друзями. Тому що разом пізнавати світ набагато цікавіше.
Всього найкращого.З нетерпінням чекаю відповіді. З повагою, ...!
Все навколо таке голосне і шумне, що і я хочу співати. Бриніти своїми ниточками-струнами по вітру. Хочу я дарувати людям щастя і добро!.. Та я лише маленька павутинка. Така непомітна, захована між листя і трави. Хто мене тут віднайде? Де знайдеться та людина, що почує мої ніжні звуки?..
Ой, хтось підходить...Та ще й не сам. Хто б це міг бути?
Я чую щирий сміх дівчинки і ще дитячий голос хлопчика. Невже помітять?
І дійсно. Нахилилися разом. Придивляються. Моя мрія... Вона здавалась такою недосяжною, а тут раз і здійснилась. І сонечко за мене радіє, все сипле і сипле своє проміннячко на мої ниточки тоненькі.
Вітре, братику мій милий, зіграй якнайкраще зараз на моїх струнах. Щоб дітлахів побавити. Це ж моє найзаповітніше бажання. Хай подарує їм спів тепло і радість...