Мені подобається як автор описує літню грозу: "Надворі буря, дощ ллється з неба такими патьоками, наче там тисячі Федьків перекинули тисячу діжок з водою. Хмари аж сині, кошлаті, так і розрізують їх зеленяві блискавки. Грім тріскає з такою силою, що аж посуд дзвенить у шафах", "...з гори біжить цілий потік брудної води з бульками. Дощ січе воду, камінь, стовпчики. З ринв цілі водоспади спадають в палісадник. Темно, сіро, страшно".
Або опис природи весною: "Сніг зробився жовтий і брудний, а лід на річці такий, як намочений сахар. Потім почали текти річечки по вулицях і стала парувати земля на сонечку".
Або опис весняного льодоходу: "Зблизька річка здавалась ще чуднішою. Видно було, як помалу, тяжко йшла крига. Лід тріщав, лускався, крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як женуть великий гурт волів. Вся сіра маса худоби сунеться помалу, але деколи один віл вилізе на другого, і тоді в тому місці починається гармидер, воли налізають один на одного, стоять, крутяться, аж поки ті, що почали гармидер, не наперед".
Я народився та живу в Україні. Це моя рідна Батьківщина, Вітчизна. Тут живуть мої батьки, жили дідусі та бабусі. Я люблю свою малу батьківщину, люблю всю країну — державу Україну. Як і батьків, її не вибирають, адже вона в мене одна-єдина.
Своє майбутнє я неодмінно повʼязую з Україною. Тут я зустріну кохання всього свого життя, створю власну сімʼю. Народяться мої діти, мої нащадки. Я намагатимусь виховати їх так, щоб вони, як і я, стали патріотами України, її вірними синами та дочками.
Я з великою шаною ставлюся до історичної та культурної спадщини українського народу, до рідної природи нашого краю, що обов’язково прищеплю своїм майбутнім дітям. Дбаю про екологію нашої мови, захоплююся барвами рідного слова, тому спілкуюся винятково українською.
Все життя я чесно працюватиму на благо рідної країни. Платитиму податки, братиму участь у суспільно-політичній діяльності нашої держави. Все це заради честі, миру та майбутнього України!
Відповідь:
Мені подобається як автор описує літню грозу: "Надворі буря, дощ ллється з неба такими патьоками, наче там тисячі Федьків перекинули тисячу діжок з водою. Хмари аж сині, кошлаті, так і розрізують їх зеленяві блискавки. Грім тріскає з такою силою, що аж посуд дзвенить у шафах", "...з гори біжить цілий потік брудної води з бульками. Дощ січе воду, камінь, стовпчики. З ринв цілі водоспади спадають в палісадник. Темно, сіро, страшно".
Або опис природи весною: "Сніг зробився жовтий і брудний, а лід на річці такий, як намочений сахар. Потім почали текти річечки по вулицях і стала парувати земля на сонечку".
Або опис весняного льодоходу: "Зблизька річка здавалась ще чуднішою. Видно було, як помалу, тяжко йшла крига. Лід тріщав, лускався, крижини лізли одна на одну, чисто було схоже на те, як женуть великий гурт волів. Вся сіра маса худоби сунеться помалу, але деколи один віл вилізе на другого, і тоді в тому місці починається гармидер, воли налізають один на одного, стоять, крутяться, аж поки ті, що почали гармидер, не наперед".
Пояснення:
ответ
Я народився та живу в Україні. Це моя рідна Батьківщина, Вітчизна. Тут живуть мої батьки, жили дідусі та бабусі. Я люблю свою малу батьківщину, люблю всю країну — державу Україну. Як і батьків, її не вибирають, адже вона в мене одна-єдина.
Своє майбутнє я неодмінно повʼязую з Україною. Тут я зустріну кохання всього свого життя, створю власну сімʼю. Народяться мої діти, мої нащадки. Я намагатимусь виховати їх так, щоб вони, як і я, стали патріотами України, її вірними синами та дочками.
Я з великою шаною ставлюся до історичної та культурної спадщини українського народу, до рідної природи нашого краю, що обов’язково прищеплю своїм майбутнім дітям. Дбаю про екологію нашої мови, захоплююся барвами рідного слова, тому спілкуюся винятково українською.
Все життя я чесно працюватиму на благо рідної країни. Платитиму податки, братиму участь у суспільно-політичній діяльності нашої держави. Все це заради честі, миру та майбутнього України!