Дружина державного діяча перш за все повинна бути впевненою у собі, бути моральною та етичною, бути готовою навчатися новому. Така жінка повинна підтримувати свого чоловіка, давати йому слушні поради і допомагати йому. Також у її серці повинна жити любов до Батьківщини, до тієї нації і суспільства, у якому вона живе.
Такою була й Роксоляна. Не дивлячись на те, що перед самим одруженням її вкрали, не дивлячись на те, що попереду її чекало невідоме майбутнє, вона не зламалась. Навіть під час перебування у полоні вона вчилась у людей новим для неї знанням. Найнеймовірніше те, що вона зберегла свою християнську віру у своєму серці, охрестивши своїх синів. А її героїчний вчинок (коли вона відпустила невольників) довів, що вона - справжня донька України.
Ось такою, в моїм уявленні, має бути дружина державного діяча - вона має бути опорою не тільки для свого чоловіка, для своєї сім*ї, а й для всього свого народу.
*тут ще дещо можеш додати від себе, бо нормальний твір, зазвичай, - півтори-дві сторінки. До речі, колись я цей твір вже писала. Сподіваюсь, ти не в Черкасах живеш)*
Я так і не зрозуміла чи потрібні події тільки 3 розділу чи ще й 2, тому відповідаю так:
2 розділ:
герої: Максим Беркут, Мирослава, Тугар Вовк, три старці-закличники
події: Автор описує село Тухлю, його жителів, їхні звичаї. Максим з гордістю показує і розказує боярину і його доньці про все довкола: про нову дорогу, зроблену тухольцями, про життя громади, по громадський суд, про красу Тухольщини. Вони зустрічають закличників і Максим пояснює Тугару про звичай їхньої громади скликати раду. Потім Максим показує Тугару і Мирославі святий камінь і розповідає легенду про Сторожа. Максим наважився попросити руки Мирослави, що дуже розлютило боярина. Але Мирослава просить батька віддати її заміж за Максима і присягається перед сонцем, що буде йому дружиною, ще й цілує Максима на очах у ошелешеного батька.
3 розділ
герої: закличники, Захар Беркут, Тугар Вовк зі своєю дружиною (тобто з десяток його вояків), Митько Вояка, інші тухольці та післанці з верховинських громад
події: опис місця, де збиралася громадська рада: майдану, липи, джерела. Опис Захара Беркута та його життя, життєвої позиції. Захар вважав, що життя чогось вартує лише доки людина може допомагати іншим, а тому ще в молоді роки Захар шукав того, хто навчить його лікувати. Так він опинився у скитських монахів. У одного з монахів Захар навчався три роки, далі повертається у рідне село. Мудрі поради Захара не раз ставали у нагоді як самим тухольцям, так і ближнім громадам. Далі описується як опинився у селі Тугар Вовк і як він себе повів з перших днів. Боярин нікого не питаючись, почав зводити будинок на громадській землі, далі відбирати у громади найкращі полонини і ліси. На всі обурення тухольців Тугар відповідав лише одне - це все моє, мені ці землі подарував князь. На громадській раді Захар звертається до людей із словами, що скоро їх чекають важкі часи, а тому їм потрібно бути міцними і разом, як ланцюг на копному знамені. Тугар Вовк таки приходить зі своїми вояками на громадську раду. Прийшов він у повній рицарській збруї, вів себе зверхньо і зухвало. Розказав громаді, що прийшов в Тухлю з міста Галич, бо князь Данило Романович йому подарував ці землі за роки служби, про що у нього є грамота від князя. Захар Беркут відповідає, що князю тухольці не підвладні, а тому для них ця грамота нічого не означає. Тугар Вовк намагається розказати, що княжа влада потрібна, щоб мати захист від ворога, який вже насувається на їхні гори, а громада того й не знає. Захар відповідає, що їм давно відомо про напади монголів, сам князь не тільки не прийде їх боронити, а взагалі десь зник. Тугар пропонує людям обрати його воєводою, але Захар питає чи знайдеться в громаді людина, яка може свідчити за або проти боярина. Зголошується Митько Вояка, який хотів розказати людям про те, що Тугар зрадник, але не встиг цього зробити. Боярин на очах у всіх людей вбиває Митька і покидає громадський суд. .Люди вирішують прогнати його з села. Тим часов прибувають посланці з сусідських громад з новиною, що їхні села зруйновано. Громада вирішує, що вони будуть боронитися від ворога.
Дружина державного діяча перш за все повинна бути впевненою у собі, бути моральною та етичною, бути готовою навчатися новому. Така жінка повинна підтримувати свого чоловіка, давати йому слушні поради і допомагати йому. Також у її серці повинна жити любов до Батьківщини, до тієї нації і суспільства, у якому вона живе.
Такою була й Роксоляна. Не дивлячись на те, що перед самим одруженням її вкрали, не дивлячись на те, що попереду її чекало невідоме майбутнє, вона не зламалась. Навіть під час перебування у полоні вона вчилась у людей новим для неї знанням. Найнеймовірніше те, що вона зберегла свою християнську віру у своєму серці, охрестивши своїх синів. А її героїчний вчинок (коли вона відпустила невольників) довів, що вона - справжня донька України.
Ось такою, в моїм уявленні, має бути дружина державного діяча - вона має бути опорою не тільки для свого чоловіка, для своєї сім*ї, а й для всього свого народу.
*тут ще дещо можеш додати від себе, бо нормальний твір, зазвичай, - півтори-дві сторінки. До речі, колись я цей твір вже писала. Сподіваюсь, ти не в Черкасах живеш)*
Відповідь:
Я так і не зрозуміла чи потрібні події тільки 3 розділу чи ще й 2, тому відповідаю так:
2 розділ:
герої: Максим Беркут, Мирослава, Тугар Вовк, три старці-закличники
події: Автор описує село Тухлю, його жителів, їхні звичаї. Максим з гордістю показує і розказує боярину і його доньці про все довкола: про нову дорогу, зроблену тухольцями, про життя громади, по громадський суд, про красу Тухольщини. Вони зустрічають закличників і Максим пояснює Тугару про звичай їхньої громади скликати раду. Потім Максим показує Тугару і Мирославі святий камінь і розповідає легенду про Сторожа. Максим наважився попросити руки Мирослави, що дуже розлютило боярина. Але Мирослава просить батька віддати її заміж за Максима і присягається перед сонцем, що буде йому дружиною, ще й цілує Максима на очах у ошелешеного батька.
3 розділ
герої: закличники, Захар Беркут, Тугар Вовк зі своєю дружиною (тобто з десяток його вояків), Митько Вояка, інші тухольці та післанці з верховинських громад
події: опис місця, де збиралася громадська рада: майдану, липи, джерела. Опис Захара Беркута та його життя, життєвої позиції. Захар вважав, що життя чогось вартує лише доки людина може допомагати іншим, а тому ще в молоді роки Захар шукав того, хто навчить його лікувати. Так він опинився у скитських монахів. У одного з монахів Захар навчався три роки, далі повертається у рідне село. Мудрі поради Захара не раз ставали у нагоді як самим тухольцям, так і ближнім громадам. Далі описується як опинився у селі Тугар Вовк і як він себе повів з перших днів. Боярин нікого не питаючись, почав зводити будинок на громадській землі, далі відбирати у громади найкращі полонини і ліси. На всі обурення тухольців Тугар відповідав лише одне - це все моє, мені ці землі подарував князь. На громадській раді Захар звертається до людей із словами, що скоро їх чекають важкі часи, а тому їм потрібно бути міцними і разом, як ланцюг на копному знамені. Тугар Вовк таки приходить зі своїми вояками на громадську раду. Прийшов він у повній рицарській збруї, вів себе зверхньо і зухвало. Розказав громаді, що прийшов в Тухлю з міста Галич, бо князь Данило Романович йому подарував ці землі за роки служби, про що у нього є грамота від князя. Захар Беркут відповідає, що князю тухольці не підвладні, а тому для них ця грамота нічого не означає. Тугар Вовк намагається розказати, що княжа влада потрібна, щоб мати захист від ворога, який вже насувається на їхні гори, а громада того й не знає. Захар відповідає, що їм давно відомо про напади монголів, сам князь не тільки не прийде їх боронити, а взагалі десь зник. Тугар пропонує людям обрати його воєводою, але Захар питає чи знайдеться в громаді людина, яка може свідчити за або проти боярина. Зголошується Митько Вояка, який хотів розказати людям про те, що Тугар зрадник, але не встиг цього зробити. Боярин на очах у всіх людей вбиває Митька і покидає громадський суд. .Люди вирішують прогнати його з села. Тим часов прибувають посланці з сусідських громад з новиною, що їхні села зруйновано. Громада вирішує, що вони будуть боронитися від ворога.
Пояснення: