Шевченко написав дуже багато віршів. Та найбільше мені сподобався вірш "Садок вишневий коло хати". Вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . Написаний попри всі заборони писати у 1847 році в Санкт-Петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.
Цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
«Сім’я, вечеря коло хати» ції строчкою автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. Не забувати українські звичаї. Коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом.
Від вірша віє спокоєм і впевненістю .Ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. Вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села.
Ось чому мені подобається вірш Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».
Основна ідея роману заклик автора до єднання руських князів, щоб, згуртувавшись, спільними силами боронити Російську землю.
Любов і вірність. Любов, вірність і відданість до коханої людини і Батьківщини врятували героїв: любов Ярославни і відданість Русі до горю бігти.
Єдність. У творі показується, що через нескінченні міжусобиці Русь і не могла зібратися з силами і дати ворогам відсіч.
Егоїзм. Какждий князь був гордим і вважав, що саме він впорається з усім один самостійно, без до нших. Результатом подібних думок були міжусобиці.
Ну і, звичайно, Батьківщина. Саме Батьківщина - найважливіше, що є у людини на думку творців Слова. Тема батьківщини-матері розкривається в образі Ярославни, яка плаче і намагається визволити свого чоловіка.
Мій улюблений вірш із "Кобзаря" Т.Шевченка
Шевченко написав дуже багато віршів. Та найбільше мені сподобався вірш "Садок вишневий коло хати". Вірш був створений у важких умовах, коли поет був у казематі . Написаний попри всі заборони писати у 1847 році в Санкт-Петербурзі, коли думки автора линули далеко до рідного краю.
Цей вірш припав мені до душі тим, з якою влучністю у ньому розповідається читачу про працьовитий народ, з яким трепетом розкривається краса рідної землі:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
«Сім’я, вечеря коло хати» ції строчкою автор закликає шанувати батьків , яких йому дуже не вистачало. Не забувати українські звичаї. Коли читаємо рядки вірша, можемо відчути ту затишну атмосферу і велику силу родини, коли всі збираються разом за столом.
Від вірша віє спокоєм і впевненістю .Ми уявляємо собі той вечір, чарівний спів солов’я, задушевні українські пісні дівчат, що линуть у вечірній тиші. Вірш коротенький, але в ньому дуже точно переданий колорит саме українського села.
Ось чому мені подобається вірш Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».
Основна ідея роману заклик автора до єднання руських князів, щоб, згуртувавшись, спільними силами боронити Російську землю.
Любов і вірність. Любов, вірність і відданість до коханої людини і Батьківщини врятували героїв: любов Ярославни і відданість Русі до горю бігти.
Єдність. У творі показується, що через нескінченні міжусобиці Русь і не могла зібратися з силами і дати ворогам відсіч.
Егоїзм. Какждий князь був гордим і вважав, що саме він впорається з усім один самостійно, без до нших. Результатом подібних думок були міжусобиці.
Ну і, звичайно, Батьківщина. Саме Батьківщина - найважливіше, що є у людини на думку творців Слова. Тема батьківщини-матері розкривається в образі Ярославни, яка плаче і намагається визволити свого чоловіка.