Зі славнозвісною французькою комедією Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» перегукується твір: А. І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»; В. Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…»;
Б. І. Карпенка-Карого «Хазяїн»»; Г. І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
2. Кульмінація роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - це:
А. картини майбутнього суспільного ладу; В. арешт Чіпки після злочину;
Б. поразка Чіпки у боротьбі із земством; Г. трагічна смерть Галі.
3. Із якого твору наведена цитата: «От мука мені з цим каторжним …! І вигнав би, жаль, - давно
служить, і привик до нього так, що як не бачу довго, аж скучно».
А. І.Франка «Сойчине крило»; В. І. Карпенка-Карого «Хазяїн»;
Б. Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…»; Г. І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
4. Азазель у поемі «Мойсей» - це
А. пророк; Г. світла сила;
Б. темний демон пустині; Ґ. кочівник.
В. князь конюхів;
5. Твір І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» за жанром є:
А. соціально-психологічним оповіданням; В. соціально-психологічною повістю;
Б. соціально-побутовим романом; Г. соціально-побутовою повістю.
6. Проблему формування нації на основі біблійного сюжету висвітлено у творі
А. «Кайдашева сім’я»; Г. «Мойсей»;
Б. «Хіба ревуть воли…»; Ґ. «Легенда про вічне життя».
В. «Гімн»;
7. Вічний дух, що прагне до щастя й волі, революційних перетворень, згаданий у рядку
А. «Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає…»
Б. «Розвивайся ти, високий дубе, Весна красна буде!»
В. «Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром?»
Г. «І час прийде, коли весь світ покине Богів і духів…»
Ґ. «Словом сильним, мов трубою, Мiлiони зве з собою...»
8. Занепад споконвічної важливої ролі батька в українському суспільстві, руйнування традиційних
підвалин життя селянства в пореформену добу зображено у творі
А. «Хіба ревуть воли…»; Г. «Безмежнеє поле…»;
Б. «Кайдашева сім’я»; Ґ. «Сойчине крило»
В. «Мартин Боруля»;
9. Установіть послідовність розгортання подій у І частині роману «Хіба ревуть воли…?» Панаса
Мирного:
А) перший епізод 1) громада приймає козака Остапа Хруща;
Б) другий епізод 2) Чіпка у наймах у Бородая;
В) третій епізод 3) Чіпка випасає худобу з дідом Уласом;
Г) четвертий епізод 4) Грицько повертається із заробітків і одружується;
Ґ) п’ятий епізод 5) зустріч Чіпки з Галею.
Рівень ІІ
Дайте розгорнуту відповідь, обов’язково проілюструвавши її прикладами з творів. За повну, правильну
відповідь –
1. Схарактеризуйте образ Мартина Борулі з однойменної п’єси І. Карпенка-Карого.
2. Чим відрізняється Мелашка від інших жіночих образів повісті «Кайдашева сім’я»? Що поєднує її з
іншими жіночими образами твору?
коли ми чуємо фразу «сильна людина», наша уява малює нам силача, атлета. насправді ця фраза має ще один сенс — сила волі, сила духу.
хто вона — сильна людина?
по-перше, сильна людина — та, хто може, попри всі життєві негаразди, продовжувати шлях вперед, до наміченої мети. погодьтеся, що це досить важко. багато людей у відчай, коли щось іде не за планом і почату справу на півдорозі. сильна людина цього не зробить.
по-друге, у такої людини є не тільки відповідальність перед самим собою, а й перед іншими людьми. вона не кине нікого в біді, прийде завжди на . деякі розуміють такі вчинки, як сентименти, хоча це невірно.
і по-третє, у такої людини є духовна сила, внутрішній стрижень. вона успішно протистоїть спокусам світу. вона виступає проти паління, не вживає спиртні напої, не шукає «легких грошей». всього домагається сама.
коли говорять про духовну чи внутрішню силу людини, мають на увазі силу її характеру. сила духу — це здатність змусити себе щось робити через «не можу».
для мене прикладом сильної духом людини є мій дідусь. в молоді роки він отримав серйозну травму й став інвалідом. ходити дідусь не міг. лікарі стверджували, що все своє життя він проведе в інвалідному кріслі. але вийшло інакше. мій дідусь не здався і почав потихеньку тренувати ноги. для відновлення здоров’я йому знадобилося десять років.
зараз мій дідусь абсолютно здоровий. він працює і займається спортом. разом з тим, він є і нам — онукам. він розповідає нам приклади зі свого життя і дає привід для роздумів про те, що значить бути добрим і сильним чоловіком. у вихідні дні ми разом ходимо в походи, під час яких дідусь розповідає нам, як можна знайти їжу в лісі, як розпалити багаття без сірників, де знайти чисту воду та багато іншого.
я знаю, що якщо потраплю в скрутну ситуацію — я не і буду боротися, доки не доб’юся відмінного результату! якщо це вдається іншим людям, то і в мене все вийде. упевнений, що я теж сильна людина!
“джури козака швайки” аналіз жанр – історико-пригодницький роман рік видання – 2007 тема «джури козака швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків санька та грицика у і сміливого вивідника швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва ідея «джури козака швайки» – уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради проблематика “джури козака швайки” боротьба добра і зла. дружба й зрада. стосунки людей і тварин. відносини між дорослими й дітьми. духовна сила й духовний занепад. художній час і простір – події твору відбуваються у селі воронівка, на наддніпрянщині та у степах україни в 1487-1488 роках. композиція «джури козака швайки» роман в.рутківського «джури козака швайки» складається з трьох частин: частина 1 «втеча з рідного дому» частина 2 «на козацьких островах» частина 3 «джури вирушають у дорогу» частина 2 «на козацьких островах» 1) на кам’яному острові 2) це був тишкевич! 3) самі на острові 4) тишкевич 5) допит 6) гонитва 7) санькова ворожба 8) двоє серед степу 9) пастух рашит 10) в гостях у вирвизуба 11) пригоди дурної сили 12) хто ж вивідник? 13) ворожбит грицик 14) суд у плавнях 15) козацькі розмови головні герої «джури козака швайки» дванадцятирічні санько (юний ворожбит), грицик; мати санька – мокрина; пилип швайка – розвідник, його кінь вітрик, вовк барвінок дід кібчик, його онук демко дурна сила, дід ворожбит кудьма; козаки: вирвизуб, перепічка, рудий мацик, василь байлемів; татарина рашит. негативні персонажі «джури козака швайки»: пан кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та його слуга тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив), іслам-бек, саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях змушений визнати власну поразку), татари «джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики. подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності санька, приручені дідом кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.