нарешті завітала до нас у гості вона, осінь-чарівниця. потрапивши під її чаклунство, жива природа перетворилася на золоту казку.
мені дуже подобається ця пора року за її величну красу. особливо гарний в цей період ліс. всі дерева забарвлюються в яскраві фарби, що променисто грають при світлі дня.
осінь, мов геніальна художниця, майстерно фарбує всі рослини та надає неповторність кожному деревцю. ніби в казковому хороводі, стоять урочисто вбрані дерева, а ліс, прикрашений золотим килимом, нагадує мальовничу картину.
я дуже люблю гуляти в осінньому лісі, збирати барвисті букети з золотистого листя та робити з них ікебани.
осінь — найкрасивіша пора року. як її тільки не називають: золота, чарівна, мальовнича, барвиста, дивовижна, щедра. багата на урожай, вона прикрасить будь-який стіл грибами, стиглими овочами та фруктами. ми всією сім’єю часто ходимо в ліс по гриби. збираємо ці плоди природи та засушуємо на зиму, згадуючи яскраві фарби природи. гуляючи лісом, мене заворожує вид перефарбованого листя. золотиста охра, червона мідь, зелена латунь, коричнева бронза — всі ці відтінки роблять осінь чарівною та неповторною. природа ніби відкриває останній подих перед довгим сном. ближче до кінця осені дерева оголюються. на вулиці холоднішає, і незабаром можна буде побачити перші сніжинки.
яка шкода, що осіння пора така коротка! з настанням холодів золоті фарби починають в’янути. листя з кожним днем тане на деревах, а усипана золотим килимом земля стає все пишніше.
про осінь написано багато віршів — це чудова й прекрасна пора. однак вона буває не тільки яскравою і святковою, а й дощовою, похмурою. але в цьому полягає її особлива краса. після осіннього дощу гілки дерев виблискують прозорими крапельками, від чого здається, мов дерева прикрашені кришталевими намистинами.
сонечко наприкінці осені світить не так яскраво, а дні стають коротшими. в небі видно, як пролітають зграї птахів, що прагнуть відлетіти в теплі країни. вранці все частіше опускається туман, що огортає землю дивовижною, якоюсь містичною атмосферою. природа з кожним днем все глибше занурюється в довгий сон.
а я радію кожному побаченому моменту незвичайної природи. навіть низьке похмуре небо не дає мені сумувати. адже пишний килим з листя шарудить у мене під ногами та створює неповторну осінню мелодію.
дякую тобі, осінь, за те, що була в нас у гостях, що дарувала красу, натхнення та гарний настрій. ти — справжня чарівниця!
Пропонуємо вам приклад детального плану до кожного розділу чудової автобіографічної повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять»
Розділ 1
1. Над селом летять лебеді і приносять на своїх крилах весну. Розповідь діда про золоті ключі сонця.
2. Михайлик розповідає про прогулянки без чобіт та кару від бабусі.
3. Зустріч з дядьком Себастьяном
4. Читання листа від батька
5. Прогулянка до лісу з Петром
Розділ 2
1. Роздуми про майбутнє хлопчика
2. Любов Михайлика до читання та книг
3. Книжечка "Три торби реготу" та батькові родичі
4. Юхрим Бабенко і «Пригоди Тома Соєра». Гарбузове насіння.
Розділ 3
1. Починається літо
2. Наймичка Мар’яна
3. Якимiвська загорода
4. Зустріч з Любою
5. Про діда та бабусю
6. Чарівний сон
Розділ 4
1. Вітряки
2. Читання незрозумілої Космографії
3. Мати дбає про майбутнє сина
4. До дядька Себастьяна
Розділ 5
1. Розмови з дядьком Миколою
2. Полювання на гриби
3. Книга «Тарас Бульба»
Розділ 6
1. Вечори з дядьком Себастьяном
2. Порфирій повертається додому
3. Скарга Юхима Бабенка
4. Характеристика дядька Себастьяна
Розділ 7
1. Нічна прогулянка з дідом
2. Хвороба та смерть діда Дем’яна
3. Бабуся також захворіла
4. Похорон бабусі
Розділ 8
1. Михайлик сумує за померлими
2. Люба – справжній друг
3. Приїзд батька
4. Вирішено - Михайлик піде до школи
5. Нові чоботи
Розділ 9
1. Театральна вистава
2. Дядько Себастьян знову допоміг
3. На виставі
4. Мар’яна поїхала з коханим
5. Михайлик йде до школи
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=1026#ixzz4Rm28vv7L
нарешті завітала до нас у гості вона, осінь-чарівниця. потрапивши під її чаклунство, жива природа перетворилася на золоту казку.
мені дуже подобається ця пора року за її величну красу. особливо гарний в цей період ліс. всі дерева забарвлюються в яскраві фарби, що променисто грають при світлі дня.
осінь, мов геніальна художниця, майстерно фарбує всі рослини та надає неповторність кожному деревцю. ніби в казковому хороводі, стоять урочисто вбрані дерева, а ліс, прикрашений золотим килимом, нагадує мальовничу картину.
я дуже люблю гуляти в осінньому лісі, збирати барвисті букети з золотистого листя та робити з них ікебани.
осінь — найкрасивіша пора року. як її тільки не називають: золота, чарівна, мальовнича, барвиста, дивовижна, щедра. багата на урожай, вона прикрасить будь-який стіл грибами, стиглими овочами та фруктами. ми всією сім’єю часто ходимо в ліс по гриби. збираємо ці плоди природи та засушуємо на зиму, згадуючи яскраві фарби природи. гуляючи лісом, мене заворожує вид перефарбованого листя. золотиста охра, червона мідь, зелена латунь, коричнева бронза — всі ці відтінки роблять осінь чарівною та неповторною. природа ніби відкриває останній подих перед довгим сном. ближче до кінця осені дерева оголюються. на вулиці холоднішає, і незабаром можна буде побачити перші сніжинки.
яка шкода, що осіння пора така коротка! з настанням холодів золоті фарби починають в’янути. листя з кожним днем тане на деревах, а усипана золотим килимом земля стає все пишніше.
про осінь написано багато віршів — це чудова й прекрасна пора. однак вона буває не тільки яскравою і святковою, а й дощовою, похмурою. але в цьому полягає її особлива краса. після осіннього дощу гілки дерев виблискують прозорими крапельками, від чого здається, мов дерева прикрашені кришталевими намистинами.
сонечко наприкінці осені світить не так яскраво, а дні стають коротшими. в небі видно, як пролітають зграї птахів, що прагнуть відлетіти в теплі країни. вранці все частіше опускається туман, що огортає землю дивовижною, якоюсь містичною атмосферою. природа з кожним днем все глибше занурюється в довгий сон.
а я радію кожному побаченому моменту незвичайної природи. навіть низьке похмуре небо не дає мені сумувати. адже пишний килим з листя шарудить у мене під ногами та створює неповторну осінню мелодію.
дякую тобі, осінь, за те, що була в нас у гостях, що дарувала красу, натхнення та гарний настрій. ти — справжня чарівниця!