Захочеш — і будеш.

В людині, затям,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям.

Як з тілом смертельника крила.

І легко тобі, хоч і дивишся ниць,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду наказу.

Навчишся надать блискавичність дутикам

І рішенням важкість каміння.

Піти чи послати і стать сам на сад”

З своїм невблаганним сумлінням.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Затя́мити — запам'ятати.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Поділися з однокласником/однокласницею враженням, яке справив на тебе цей вірш. Чи викликав він у вас спільні настрої і переживання?

2. Поясни, як ти розумієш значення виразу:

Піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням.

На прикладі життя Олега Ольжича доведи, що ці рядки не були для поета лише красивою метафорою.

3. Охарактеризуй ліричного героя твору. Що в нього спільне з ліричним героем вірша „Господь багатий нас благословив..”?

4. Визнач тему та ідею вірша. Пригадай, у кого з поетів звучить подібна ідея.

5. Яке твоє ставлення до поетичної ідеї твору? Чи знаходить вона втілення у твоєму житті і як саме?

6. Поясни, як співвідноситься заголовок з ідеєю вірша.

7. Випиши в робочий зошит художні засоби. Назви той із них, що вразив тебе найбільше, і поясни чому.

Твір Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» мене дуже зацікавив. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити. Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті. 

Без Минулого Нема Майбутнього.Для становлення людської особистості велику роль відіграє знання свого минулого та ставлення до нього. Пишатися своїм минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу своїх пращурів чи, навпаки, соромитися, мовчати про нього як про невиліковну спадкову хворобу - ось питання, на які має відповідати історичний твір. Бо через кілька століть новонароджений Положишило може й не дізнатися про долю свого пращура чи, дізнавшись, засоромитися або не зрозуміти тих болей і радощів, якими жило минуле, а народ без минулого, ніби дерево без коріння, - легка здобич для невсипущого Зла. 
Історичний твір завжди був одним з найголовніших чинників пробудження національної свідомості народів.
Історію треба знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутнє, не повторюючи помилок попередників. У цьому й полягає мудрість історії. А історія українського народу була від самого початку надто кривавою. 
А чи не тому, що дух наш виснажився за довгі тисячоліття змагання за право існувати, жити; чи не тому наші сучасники втратили нині дух вольниці і непокори - дух життя, а не існування? Колись цей дух українцям піднімали кобзарі, а зараз цю функцію перейняли історичні твори, про колишніх героїв, непереможних уже в тому, що здатні на бунт, заряджаючи своєю енергією маси. І доки існує хоча б один такий бунтівник - народ буде жити, нація буде існувати.   
Потреба заглянути в глибину століть диктується необхідністю збагнути сенс забутих уроків історії, знайти в них живі і на дихаючі цінності, створені нашими