Осіннього ранку ліс зачаровував своєю незвичайною тишею та чистим повітрям, яке наповнює магічною силою. Стежки переплітались, мов лабіринт, поки не занесли мене до самотнього дерева, що височіло та потягувало свої могутні гілки до самого неба. Придивившись, я побачила дятла. Він шалено вистукував, немов би хотів зробити дупло за хвилину. Я тишком пішла, бо не хотіла налякати чимось стурбованого, на мій погляд, птаха. Раптом я наштовхнулася на маленький та колючий клубочок. То був їжачок, він насторожився, буцімто я хотіла його потривожити. (Це миле створіннячко збирало гриби). Якась несамовита іскорка радості спалахнула в душі, я продовжила свій шлях. Ідучи я помітила, що дівчинонька Осінь не забула про цей ліс, своїм чарівним пензликом фарбувала всі листочки у різнокольорові барви. Здавалося, наче самі дерева відчували цей незабутній настрій. Навіть небо не було таким похмурим, як усі минулі дні. Хмаринки з легкістю кружляли у небі, а саме небо посміхалося і бажало усього приємного. Сонце обіймало своїми промінцями землю, але не гріло. Під кожним деревцем ховалися гриби. «Не бійтеся малі, я не буду виривати вас з коренем!» Мабуть гриби почули мої думки - я швидко почала знаходити їх. Але потім вони почали гратися в хованки, а я їх шукала. Швидко промайнув час і я повинна була повертатися. Я палала бажанням відвідати цей ліс знову і знову.
проблема вибору людини у вирішальній ситуації у повісті «захар беркут»
у повісті «захар беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із захаром беркутом, а з другого — монголи на чолі з бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема тугар вовк.
таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних.
наприклад, боярин тугар вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. тугар вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця".
захар беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю.
він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче.
син захара, максим, робить свій вибір. він міг зрадити і жити, міг скористатися коханої і спробувати втекти, паддавши її ризику, але не став. він любить життя, але чесна загибель для нього краща за безчестя.
збільшити
Осіннього ранку ліс зачаровував своєю незвичайною тишею та чистим повітрям, яке наповнює магічною силою.
Стежки переплітались, мов лабіринт, поки не занесли мене до самотнього дерева, що височіло та потягувало свої могутні гілки до самого неба. Придивившись, я побачила дятла. Він шалено вистукував, немов би хотів зробити дупло за хвилину. Я тишком пішла, бо не хотіла налякати чимось стурбованого, на мій погляд, птаха. Раптом я наштовхнулася на маленький та колючий клубочок. То був їжачок, він насторожився, буцімто я хотіла його потривожити. (Це миле створіннячко збирало гриби). Якась несамовита іскорка радості спалахнула в душі, я продовжила свій шлях. Ідучи я помітила, що дівчинонька Осінь не забула про цей ліс, своїм чарівним пензликом фарбувала всі листочки у різнокольорові барви. Здавалося, наче самі дерева відчували цей незабутній настрій. Навіть небо не було таким похмурим, як усі минулі дні. Хмаринки з легкістю кружляли у небі, а саме небо посміхалося і бажало усього приємного. Сонце обіймало своїми промінцями землю, але не гріло.
Під кожним деревцем ховалися гриби. «Не бійтеся малі, я не буду виривати вас з коренем!» Мабуть гриби почули мої думки - я швидко почала знаходити їх. Але потім вони почали гратися в хованки, а я їх шукала.
Швидко промайнув час і я повинна була повертатися. Я палала бажанням відвідати цей ліс знову і знову.
ответ:
проблема вибору людини у вирішальній ситуації у повісті «захар беркут»
у повісті «захар беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із захаром беркутом, а з другого — монголи на чолі з бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема тугар вовк.
таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних.
наприклад, боярин тугар вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. тугар вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця".
захар беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю.
він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче.
син захара, максим, робить свій вибір. він міг зрадити і жити, міг скористатися коханої і спробувати втекти, паддавши її ризику, але не став. він любить життя, але чесна загибель для нього краща за безчестя.
подробнее - на -