Весілля — одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності.
Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня — до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У народі навіть з'явилося прислів'я: «Іде Покрова, реве дівка, як корова». Це означало, якщо дівчину не «віддали» до свята, то заміж вона вийде не раніше наступної осені. Також традиційно весілля відбувалося у неділю (у деяких регіонах святкування продовжувалося ще весь наступний тиждень).
У традиційному весіллі обряди поєднувалися з драматичними дійствами, пісенними й розмовними партіями, музикою, ігрищами. У різних регіонах України весілля мало свої відмінності, але основні елементи драматичного дійства були однаковими.
Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У важкі часи занепаду, під час важких випробувань війнами та бідністю народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про про минуле та щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні та на будьяке свято. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа. . Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів.
мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на
кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні
здібності.
Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але
традиційно тільки до середини жовтня — до православного свята Покрови
Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У народі навіть з'явилося прислів'я:
«Іде Покрова, реве дівка, як корова». Це означало, якщо дівчину не
«віддали» до свята, то заміж вона вийде не раніше наступної осені. Також
традиційно весілля відбувалося у неділю (у деяких регіонах святкування
продовжувалося ще весь наступний тиждень).
У традиційному весіллі обряди поєднувалися з драматичними дійствами,
пісенними й розмовними партіями, музикою, ігрищами. У різних регіонах
України весілля мало свої відмінності, але основні елементи драматичного
дійства були однаковими.
. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів.