У кожної людини, я думаю, повинен бути улюблений літературний герой, про якого він постійно згадує, намагається бути не нього схожим. Говорити про улюбленого героя найкраще тоді, коли він здійснив незабутнє враження, залишив глибокий слід в пам'яті. Я вважаю, що мій улюблений герой - це людина, яка з любов'ю, з добротою і розумінням ставиться до людей, надходить порядно і чесно по відношенню до них. Всі ці якості існують дуже давно, тому вони не могли обійти стороною мого героя, адже без них не існують ні любов, ні дружба, ні взаєморозуміння. Отже, мій улюблений герой - це принципова, чесна, відкрита і добра людина.
Під час небезпеки, коли країні загрожує ворог, весь народ стає на захист. Навіть діти намагаються бути корисними. Такий народ можна вважати могутнім і непереможним.Олександр Олесь у вірші «Печенізька облога Києва» оповідає про цікавий випадок в історії Київської Русі. Поет описує облогу Києва:Наче хмара, бідний КиївПеченіги облягли,Загриміли всюди сурми,Тарабани загули.Люди не могли вийти з міста, почався голод. Князь Святослав із військом на той час був у Болгарії і не знав про облогу. Довго міркували кияни, як попередити князя. І тут знайшовся хлопець, який знав мову печенігів і був готовий ризикувати. Йому вдалося обдурити ворога, вдавши із себе печенізького хлопця. Маленький герой добіг до Дніпра і поплив на той берег. Коли печеніги помітили це, то почали стріляти з луків. Тільки хлоп’я вже було далеко:А мале хлоп’я давно вжеСтепом котиться-летить…Сяють вогниками очі,Серце пташкою тремтить.Йому вдалося знайти й попередити воєводу Претича. Київ було врятовано. Хлопець здійснив справжній героїчний вчинок.Країна може пишатися такими дітьми. Вони здатні не тільки захистити, але й відродити її.
