Завдання 1 – 6 мають по чотири відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь і запишіть її в зошит. 1. Талановитими авторами новел НЕ були
А) Е.По; б) М.Коцюбинський; в) В.Ірвінг; г) Шолом-Алейхем
2.Який різновид новел побудований на розкритті особливостей характерів персонажів?
А) гумористична; б) філософська; в) психологічна; г) фантастична
3. В новелі «Останній листок» головна тема
А) милосердя; б) мистецтва; в) жертовності; г) дружби
4. За основу композиції новели Г.Уеллса «Чарівна крамниця» узято
А) алегорію; б) контраст; в) міф; г) казку
5. Кандата в новелі Р.Акутагави «Павутинка» не зміг вибратися з пекла через
А) егоїзм; б) жадібність; в) байдужість; г) жорстокість
6. Вільям Портер – це псевдонім
А) Р.Акутагави; б) Е.По; в) Г.Уеллса; г) О.Генрі
Завдання 7 - 9 передбачають установлення послідовності / відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і запишіть відповідь у зошит.
7. Установіть сюжетну послідовність реплік у новелі О.Генрі «Останній листок»
А «Я була поганим дівчиськом»
Б «…це і є шедевр Бермана»
В «Які в неї були наміри?»
Г «Ви справжня жінка!»
8. Встановіть відповідність між назвою твору і уривком.
1 «Дари волхвів» А «А добро зробив лише один раз»
2 «Останній листок» Б «Це гріх – хотіти померти»
3 «Чарівна крамниця» В «Я був радий, що малий не бачив того чортеняти»
4 «Павутинка» Г «…я розповів вам нічим не примітну історію двох
дурненьких дітей
Д «…ще одне: щодо грошей. У мене непоправна звичка
Завжди платити по рахунку»
9. Встановіть відповідність між персонажем і його бажанням.
1 Джип А створити картину-шедевр
2 Джонсі Б зробити різдвяний подарунок
3 Джим В мати чарівну іграшку
4 Берман Г подорожувати теплими країнами
Д намалювати Неаполітанську затоку
Завдання 10 - 12 відкритої форми.
10. Доведіть, що «Павутинка» Р.Акутагави – новела.
11. Які проблеми порушує Г.Уеллс у новелі «Чарівна крамниця»? Що взяли б ви з собою з чарівної крамниці? Поясніть, чому?
12. Твір (обсяг – до сторінки) за вивченими новелами на одну з тем.
На які дива здатна любов?
Як зберегти світло Різдва у своїй душі?
Коли й кому потрібна павутинка?
В чому сила і краса лотоса?
Максим Рильський починав своє творче життя у складний час. Поразка першої російської революції, економічні труднощі в країні, глибоке соціальне розшарування, назрівання нових політичних потрясінь — все це викликало до життя нігілізм і зневіру у світлі поривання, любов, дружбу. Митці включалися в літературну боротьбу, і молодому поетові важко було розібратися в політичних поглядах і уникнути різних ідейних впливів. Він зробив єдине, що міг зробити у і їй ситуації: поринув у світ краси, природи, любові. Зовсім юний, він писав про те, що відчував, на що відгукувалися найтонші струни його душі.
Мені дуже подобається рання лірика Рильського. Я не бачу, не відчуваю декадентських впливів і мотивів, як про те пишуть авторитетні дослідники творчості. Читаючи ці мініатюри, я неначе бачу перед собою широке біле поле гречки, яке мерехтить тисячами краплинок роси у променях вранішнього сонця; блакитні отари перших пролісків; опалий лист осики на тихому плесі . Чую, як співають золотії струни, як піняться весняні потоки, як вогко вигукують про кохання краплі дощу по шибках. У поезіях молодого Рильського воно різнокольорове: дощ блакитний, птахи срібнокрилі, коні вогняні…
(Вірш можна свій,це наприклад)Мені подобаються багато його творів, але найбільше мене хвилює ліричнії мініатюра «Яблука доспіли». Це один із чудових зразків любовної лірики, де поет оспівує кохання — поезію і сонце життя. Вірш схожий на народну пісню, в якій ідеться:
Не всі ж тії та сади цвітуть,
Що зарання розвиваються,
Не всі ж тії та вінчаються,
Що любляться та кохаються.
Якось у житті так виходить, що перше кохання завжди залишається в пам’яті ,і все життя, але не кожному щастить прожити своє життя з тією, яку покохали на зорі юності. Рильський у творі «Яблука доспіли» проводить паралель між явищами природи і людського життя. Любов і розлука нагадують розквіт описання в природі: «Яблука доспіли, яблука червоні!» бувають тільки восени, яка аж ніяк не є символом розквіту кохання. Молоді люди розлучаються і, назавжди.
Останній поцілунок, останні обійми — і закохані більше ніколи не зустрінуться. Не хочеться вірити, що таке сильне почуття просто згасло. Ні! І я малюю романтичну історію.
Хлопець не з власної волі покидає кохану. Він іде захищати рідну землю від ворогів. Прекрасний, мужній чоловік держить у руці тендітну руку дівчини, яка випроводжає його на війну. Вони йдуть садом, і червоні яблука падають їм під ноги. Ось попереду вже видніється поле, до якого проведе воїна дівчина. Вони поспішають, чи зустрінуться ще коли, чи повернеться він живий –здоровий до коханої. Передчуття розлуки тривожить серця закоханих, навіває їм сумний начни, а пейзажна картина осені відтіняє біль розлуки