ЗНАЙТИ ХУДОЖНІ ЗАСОБИ Лягла зима, і білі солов'ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. | стали біля неба як стояли. Скоцюрбивсь хвіст дубового листа, Сорока з глоду водить небо оком, 1 вітер пише вітрові листа, Сорочим оком пише білобоко, Що гай з землі дивився і стояв, Що соловї маліли, як морельки, А Київ, мов скажений, цілував В степах село чиєсь, чуже, маленьке. Що я з тобою ще одні сніги Зимує на щасті, як на листі. Нога в дорозі. Вітер з-під ноги. | пам'ять наша - мак в колисці. (Микола Вінграновський)
Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш "Любіть Україну". Вірш згодом увійшов до збірки "Щоб сади шуміли". Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ "вишневої" України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов'їною мовою. У цьому вірші вилились думки і почуття, що сповнюють серце кожної людини, у ньому просто і задушевно передано те, що ми не раз відчуваємо, та не завжди можемо висловити своїми словами
Рід: ліро-епос
Жанр: літературна байка
Тема: розповідь про важливу роль праці за покликанням, розкриття суперечності між трудовим життя і паразитичним існуванням
Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя
Алегоричні образи: Бджола - образ працьовитої людини; Шершень - образ лінивої людини
Композиція: основна частина — оповідна, де автор на конкретних прикладах пропагує ідею «сродної» праці, наголошує, що немає нічого кращого для людини, як жити за своєю природою
Твір входить до збірки «Байки харківські».