Знайти персоніфікація, порівняння і алітерація в творі "Гей, нові Колумби й Магеллани".

1. приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня

2.знайомство Петра Шрама з родиною Череванів

3.Бажання Шрама заручити Петра й Лесю

4.знайомство Лесі з Кирилом Туром

5.вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, розмова з незадоволеними міщанами

6.нічне викрадання Лесі, двобій кирила з петром шраменком

7. зузстріч петра шраменко з кирилом туром, сніданок у нього дома

8. чорна рада в ніжині

9.пропозиція тура порятувати ціною свого життя сомка й відмова 

10. засудження на смерть старого шрама

11. одруження петра і лесі

Про чин М. Череваня під час Хмельниччини Куліш не каже нічого, лише згадує, як козаки йому польське золото шапками носили, що він має в своєму маєтку безцінну колекцію зброї та кубків, а воєнних трофеїв нагарбав стільки, що за них купив хутір. Багатий хуторянин буває досить жорстоким: до гвинтівки він приїхав у трофейному ридвані і сміявся з княгині, яка впізнала свою карету. Патріотизм у Череваня абсолютно відсутній, йому давно стала байдужею доля України, бо під впливом своєї дружини, сестри Гвинтовки, він взагалі став думати лише про багатство. М. Черевань іде на компроміс зі своєю совістю. Він погоджується їхати на вибори в Ніжин суто з особистих корисливих міркувань, що пізніше, на «чорній» раді, проявилося в наївному: «Я свого зятя на всякому місці оберу гетьманом».
Цитатна характеристика.
• «Був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами»
• «Черевань тілько похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача». • «…не любив ніяких сварок.., був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить», «…йому дав і дочку краще маку в городі».