1. Він приховував свою хворобу, бо, можливо, боявся осуду з боку німців-фашистів. Або ж він не хотів приймати до жінок, вважав себе негідним цього.
2. Бо фашисти вважали полонених німців, таких як Фрідріх, тваринами, робочою силою.
3. Бо, очевидно, вони планували більше не воювати, а жити у більш-менш мирному кварталі.
4. Бо він вважав їх найкращими, як будь-який батько, і хотів, щоб його захват розділили й інші.
5. Він покінчив життя самогубством, бо він був смертельно хворий і розумів, що не може жити більше так, як він живе.
6. Він садив квіточки, щоб підняти настрій мешканцям кварталу і щоб квіти були як символ відновлення.
7. Він любив дітей, приязно до них ставився, навіть тоді, коли вони витоптували його квіти.
8. Бо він, можливо, був джентельменом, або ж він ставився до них так само лагідно, як вони до нього.
9. Його змусив туберкульоз, безвихідь і постійне приниження його німцями-фашистами.
10. Фрідріх заховав її в стіну, аби фашисти не викинули. Можливо, він хотів, щоб хтось після його смерті розшукав дівчаток і розповів про долю їх тата.
Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Добре виспавшись, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже насипав борошном його мішки. Запрягши волів, Лаврін ненароком подивився на Рось і побачив дівчину. Він почув, що вона ніби освітила всю його душу, неначе сонце і побігла на гору зіркою. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того, щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною. По обидва боки стояло високе жито, неначе дві зелені стіни. Дівчина ішла попід самою зеленою стіною, висмикувала з жита сині волошки й затикала за вуха. Лаврін догнав її й порівнявся з нею. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки.
1. Він приховував свою хворобу, бо, можливо, боявся осуду з боку німців-фашистів. Або ж він не хотів приймати до жінок, вважав себе негідним цього.
2. Бо фашисти вважали полонених німців, таких як Фрідріх, тваринами, робочою силою.
3. Бо, очевидно, вони планували більше не воювати, а жити у більш-менш мирному кварталі.
4. Бо він вважав їх найкращими, як будь-який батько, і хотів, щоб його захват розділили й інші.
5. Він покінчив життя самогубством, бо він був смертельно хворий і розумів, що не може жити більше так, як він живе.
6. Він садив квіточки, щоб підняти настрій мешканцям кварталу і щоб квіти були як символ відновлення.
7. Він любив дітей, приязно до них ставився, навіть тоді, коли вони витоптували його квіти.
8. Бо він, можливо, був джентельменом, або ж він ставився до них так само лагідно, як вони до нього.
9. Його змусив туберкульоз, безвихідь і постійне приниження його німцями-фашистами.
10. Фрідріх заховав її в стіну, аби фашисти не викинули. Можливо, він хотів, щоб хтось після його смерті розшукав дівчаток і розповів про долю їх тата.