Зрада - це надзвичайно болісне явище... Зраджують Батьківщину, кохану людину, друга... Чому людина стає зрадником? У романі Ліни Костенко "Маруся Чурай" аналізується проблема зради, яка призвела до трагедії. Чи можна пробачити зраду? За яких обставин?
Напишіть власне висловлення з теми "Чи можна виправдати зраду?", дотримуючись наступноїструктури:
- теза (чи погоджуєтесь ви із тим, що можна виправдати зраду, за яких обставин, не погоджуєтесь, погоджуєтесь частково. Почніть зі слів: "На мою думку...", "Я вважаю...", "Я переконаний
, що...") - 1-2 речення;
- аргумент 1 (почніть зі слів: "По-перше,..");
- приклад 1 (обов'язково пов'язати із романом Л. Костенко "Маруся Чурай"; почніть зі слів: "Наприклад, у творі...");
- аргумент 2 (почніть зі слів: "По-друге,..");
- приклад 2 (з власного життя, історії, суспільних подій; почніть зі слів: "Наприклад", "Наведу приклад із...");
- висновок (1 - 2 речення; почніть зі слова "Отже,..").
Власне висловлення має містити 100 - 180 слів.
Дома Олесь не став ждати, доки дід з матір’ю скидають солому, швиденько роздягся і поліз на піч. Через деякий час у сінях загримали чобітьми, загомоніли.
— Ото ж я й кажу, — говорив дід, — неглемедза він у тебе, Наталко. Дивак... Затопчуть його... Бо воно ж як деревце в пагоні...
Потім дід увійшов до хати, заглянув на піч.
— Змерз, онучку? А ти ножки — на черінь, а зверху кухваєчкою...
Олесь глибше зарився в подушку і тоненько заскімлив.
Прокіп підняв брови сторчака.
— Он диви, чого це він розприндився?
— Геть, не займайте його, — сумно обізвалася мати з хатини. — Їжте вже.
— А хіба я що? — мимрив Прокіп. — А йому нічого такого й не казав...
Він їв швидко, винувато витріщав очі, плямкав тихіше, ніж завжди, і губив крихти в бороду.
Олесь непомітно для себе заснув. А вночі крізь сон благав матір розповісти казку про Івасика-Телесика, злякано зойкав, коли відьма гризла дуба, і радо сміявся, коли гусиня взяла Івасика на свої крилята. Вдосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах. Народжувався новий день.
Жанр : романс
віршовий розмір – чотиристопний ямб
тема: у житті людини є журба і радості, якими міниться життя
Вірш «З журбою радість обнялась» датований 1906 роком складається всього з двох строф, в яких визначене поетичне кредо Олеся. Образ журби з радістю в обіймах наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Напевно, життя — це химерне сплетіння болю, туги з любов’ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль? У мистецтві, як і в житті, немає «білішого» і «чорного». Від того, як складається життя митця, залежить Настроєва тональність його творчості.«З журбою радість обнялась» характеристика вірша до краще зрозуміти всі думки та почуття поета, які він хотів
Вірш будується як художній монолог у двох строфах, двох етапах сповіді. Ліричний сюжет розвивається на контрастах: зіставляються настрої і почуття душі героя-мрійника. Жудожня палітра твору забарвлена чарівною наспівністю і милозвучністю, яка досягається алітераціями та асонансами(у,о,а,і), символістський прийомом недомовлення, риторичним та анафорични запитанням. У вірші розкривається складна діалектика почуттів ліричного героя, силу яких увиразнють антитези, порівняння(сліз х перлинами). Журба і радість стають живими істотами, поміж них з’являється ліричне «я». Реальне переплітається з містичним, надчасовим, витворюючи багатозначний образ художнього світу.