(зроби презентацію або буктрейлер, напиши твір або критичну статтю, іншу творчу роботу (вірш, оповідання, есе) про книгу, героя чи автора, з якими ти познайомився у цьому році. ) конкретно йдеться мова про- а. азімов «фах
«Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісти!»
Ще з дитинства ми знайомі з одною із найвідоміших жінок-поетес світу, з Лесею Українкою. З людиною, доля якої здавалась важкою та гіркою, але не дивлячись нінащо, вона продовжувала йти вперед та вражати всіх своїми талантами.
З різноманітних мемуарів, історичних джерел, ми знаємо Лесю як тендітну , але дуже сильну особу з твердим характером, завдяки якому дівчина не опускала руки, незважаючи на недуг, який її поїдав щодня. У творах вона поступово розкриває свої сторони характеру, показує, якою вона може бути в різних життєвих обставинах. Поетеса принципово ставить жінку на перше місце у своїх творах. Вона робить своєрідні акценти на різних сторонах жіночої особистості, взагалі і особливо в національному аспекті. Всі її образи жінок - різні; це жінка-патріот - іноді-страдниця, іноді-берегиня, іноді-воїн. Візьмемо до прикладу героїню вірша "Забута тінь". Це вірна дружина, палко закохана дівчина, матір, жінка-творець. Всі ці ролі не є новими, але у творах Лесі Українки вони набувають нового значення, бо акцент,передусім стоїть на високій духовній силі, великих можливостях жінки. Поетеса свідомо ставить своїх героїнь на одному рівні з чоловіками як людей самооціних, несправедливо принижуваних. До того ж кожен позитивний образ підсвідчується зсередини тією чи іншою рисою самої авторки. Жінка втілює у собі дух епохи.
З її поезії ми бачимо, що розум, сила , вольність, ніжність та велич-все притаманно саме їй, як різносторонній особистості із вольовим духом.
Отже, Леся Українка для мене-це ідеал жінки, яка демонструє свою особистість по-різному, як найкраще. Вона була, є і буде прикладом надалі для всіх жінок світу.
ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ
«Мене кіньми наділяють!»
«Нехай тебе орда візьме!»
«Нехай тебе турки візьмуть!»
«Сріблом, золотом наділяє!»
«Тоді брат твій з війська прийде!»
РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ:
«Коли, брате, з війська прийдеш?»
ПОВТОРИ:
«Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
ЗВЕРТАННЯ:
«Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
МЕТАФОРИ:
«Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.
ЕПІТЕТИ:
Густі (терни), буйні (вітри)
ПЕСТЛИВІ СЛОВА:
зіроньками; слізоньками; додолоньку; головоньку.
СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ
ЕПІТЕТИ:
козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну.
ПЕРСОНІФІКАЦІЯ:
«вода корінь миє», «пташки…приносити
МЕТАФОРИ:
«явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув.
ПОВТОРИ:
«Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…».
ЗВЕРТАННЯ:
«Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісти!»
ЗМЕНШУВАЛЬНО-ПЕСТЛИВІ СЛОВА
«явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».
ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ
ПОВТОРИ:
«Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей..»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько»
Під ним вороненький,
Сильне-дужий!»
ЕПІТЕТИ:
«зелена гора»; “долиною широкою”, веде хорошенько, сильне-дужий, необачний, кониченько вороненький.
ЗВЕРТАННЯ:
«Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».
АНТИТЕЗА:
«Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…»,
«… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»
ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА
ЕПІТЕТИ:
зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);
ПЕСТИЛИВО-ЗМЕНШУВАЛЬНІ СЛОВА
– криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;
ЗВЕРТАННЯ:
«Ой подай, чумаче, та подай, голубе».
«Ой рад би я, моя мила..».
ПОВТОРИ:
«Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»
МЕТАФОРА:
«воли… доріженьку чують».
Ще з дитинства ми знайомі з одною із найвідоміших жінок-поетес світу, з Лесею Українкою. З людиною, доля якої здавалась важкою та гіркою, але не дивлячись нінащо, вона продовжувала йти вперед та вражати всіх своїми талантами.
З різноманітних мемуарів, історичних джерел, ми знаємо Лесю як тендітну , але дуже сильну особу з твердим характером, завдяки якому дівчина не опускала руки, незважаючи на недуг, який її поїдав щодня. У творах вона поступово розкриває свої сторони характеру, показує, якою вона може бути в різних життєвих обставинах. Поетеса принципово ставить жінку на перше місце у своїх творах. Вона робить своєрідні акценти на різних сторонах жіночої особистості, взагалі і особливо в національному аспекті. Всі її образи жінок - різні; це жінка-патріот - іноді-страдниця, іноді-берегиня, іноді-воїн. Візьмемо до прикладу героїню вірша "Забута тінь". Це вірна дружина, палко закохана дівчина, матір, жінка-творець. Всі ці ролі не є новими, але у творах Лесі Українки вони набувають нового значення, бо акцент,передусім стоїть на високій духовній силі, великих можливостях жінки. Поетеса свідомо ставить своїх героїнь на одному рівні з чоловіками як людей самооціних, несправедливо принижуваних. До того ж кожен позитивний образ підсвідчується зсередини тією чи іншою рисою самої авторки. Жінка втілює у собі дух епохи.
З її поезії ми бачимо, що розум, сила , вольність, ніжність та велич-все притаманно саме їй, як різносторонній особистості із вольовим духом.
Отже, Леся Українка для мене-це ідеал жінки, яка демонструє свою особистість по-різному, як найкраще. Вона була, є і буде прикладом надалі для всіх жінок світу.