Мистецтво має багато в вираження: у камені, у фарбах, у звуках, у слові тощо. Кожен його різновид, впливаючи на різні органи чуття, може справляти на людину сильне враження й створювати такі образи, що закарбуються назавжди.
Багато років точаться дискусії щодо того, яке з різновидів мистецтва має найбільшу виражальну силу. Хтось вказує на мистецтво слова, хтось – на живопис, треті називають музику найтоншим, а відтак найвпливовішим на душу людини мистецтвом.
Мені здається, це питання індивідуального смаку, про який, як кажуть,не сперечаються. Безперечним є лише той факт, що мистецтво має якусь загадкову силу та владу над людиною. Причому сила ця поширюється як на автора, творця, так і на “споживача” продуктів творчої діяльності.
Художник не може інколи подивитися на світ очима звичайної людини, як-от герой з новели М. Коцюбинського “Цвіт яблуні”. Він розривається між двома своїми ролями: батька, що зазнав горя через хворобу своєї доньки, й митця, що не може не дивитися на події згасання своєї дитини, як на матеріал для майбутньої повісті.
Часом і слухач не в змозі зупинити дію сил мистецтва. У “Давній казці” Лесі Українки можна побачити, як сила пісні, слова співця допомагають лицареві полонити серце коханої. Згодом ми бачимо, як слово, високе слово пісні, скидає з престолу лицаря, який перетворився на тирана. І таких прикладів безліч.
Вочевидь, наші класики, відчуваючи тонкі порухи людської душі, хотіли показати нам, як може впливати на людину й навіть на цілий народ художник. Дякувати таким прикладам, ми можемо глибше розуміти не лише силу мистецтва, а й цінувати творче в людині.
После незначительного потепления в Украину вернутся небольшие морозы и снег. Их синоптики обещают в конце января. Поэтому самое время вспомнить об акции экологических организаций - развешивание кормушек для птиц.
Молодые защитники природы еще в начале зимы призвали всех неравнодушных птицам пережить голод и холод: смастерить самостоятельно кормушку и повесить ее или на окне своего дома, или на дереве в саду или в парке. Изобретать велосипед здесь не надо.Наверное, у каждого из нас остаются дома крошки хлеба, которые можно вместо выбрасывания в корзину с пользой - отдать птицам. Или купить тот же пшена или пшеницы и насыпать в кормушку, а лучше нежареный семечки, несоленое сало на веревке или несоленый смалец.
И пусть бы это стало постоянной привычкой, так же, как чистить зубы или мыть руки перед едой. Ведь птицы, как и все живое на планете, нуждаются в нашем внимании, заботе и любви. Особенно в последнее время, когда миром и человечеством правят техника и новейшие технологии. Однако истинное наслаждение человеку может принести лишь настоящее и создано природой. Поэтому нельзя допустить, чтобы интерес к живому совсем исчез, а птицы, в свою очередь, нас разлюбили.Хотя сейчас похоже, что именно к этому идет.
Мистецтво має багато в вираження: у камені, у фарбах, у звуках, у слові тощо. Кожен його різновид, впливаючи на різні органи чуття, може справляти на людину сильне враження й створювати такі образи, що закарбуються назавжди.
Багато років точаться дискусії щодо того, яке з різновидів мистецтва має найбільшу виражальну силу. Хтось вказує на мистецтво слова, хтось – на живопис, треті називають музику найтоншим, а відтак найвпливовішим на душу людини мистецтвом.
Мені здається, це питання індивідуального смаку, про який, як кажуть,не сперечаються. Безперечним є лише той факт, що мистецтво має якусь загадкову силу та владу над людиною. Причому сила ця поширюється як на автора, творця, так і на “споживача” продуктів творчої діяльності.
Художник не може інколи подивитися на світ очима звичайної людини, як-от герой з новели М. Коцюбинського “Цвіт яблуні”. Він розривається між двома своїми ролями: батька, що зазнав горя через хворобу своєї доньки, й митця, що не може не дивитися на події згасання своєї дитини, як на матеріал для майбутньої повісті.
Часом і слухач не в змозі зупинити дію сил мистецтва. У “Давній казці” Лесі Українки можна побачити, як сила пісні, слова співця допомагають лицареві полонити серце коханої. Згодом ми бачимо, як слово, високе слово пісні, скидає з престолу лицаря, який перетворився на тирана. І таких прикладів безліч.
Вочевидь, наші класики, відчуваючи тонкі порухи людської душі, хотіли показати нам, як може впливати на людину й навіть на цілий народ художник. Дякувати таким прикладам, ми можемо глибше розуміти не лише силу мистецтва, а й цінувати творче в людині.
После незначительного потепления в Украину вернутся небольшие морозы и снег. Их синоптики обещают в конце января. Поэтому самое время вспомнить об акции экологических организаций - развешивание кормушек для птиц.
Молодые защитники природы еще в начале зимы призвали всех неравнодушных птицам пережить голод и холод: смастерить самостоятельно кормушку и повесить ее или на окне своего дома, или на дереве в саду или в парке. Изобретать велосипед здесь не надо.Наверное, у каждого из нас остаются дома крошки хлеба, которые можно вместо выбрасывания в корзину с пользой - отдать птицам. Или купить тот же пшена или пшеницы и насыпать в кормушку, а лучше нежареный семечки, несоленое сало на веревке или несоленый смалец.
И пусть бы это стало постоянной привычкой, так же, как чистить зубы или мыть руки перед едой. Ведь птицы, как и все живое на планете, нуждаются в нашем внимании, заботе и любви. Особенно в последнее время, когда миром и человечеством правят техника и новейшие технологии. Однако истинное наслаждение человеку может принести лишь настоящее и создано природой. Поэтому нельзя допустить, чтобы интерес к живому совсем исчез, а птицы, в свою очередь, нас разлюбили.Хотя сейчас похоже, что именно к этому идет.