Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.
1)Літак пішов на зниження і незабаром ,злегка підскакуючи ,побіг на лижах і зупинився.
2)Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою, то видираючись на голі горби ,то ховаючись у низинах.
3)Коні ,почувши волю,шарпнули з копита, витяглися і помчалися стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій куряві.
4) Атакуючи ворога, бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу.
5)Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан ,міцно струснувши його ,поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хвилину люди стояли тихо ,немов не вірячи в розчарування, немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський).
8. Світить річка ,гуляючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (О. Гончар).
Объяснение:
1)Літак пішов на зниження і незабаром ,злегка підскакуючи ,побіг на лижах і зупинився.
2)Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою, то видираючись на голі горби ,то ховаючись у низинах.
3)Коні ,почувши волю,шарпнули з копита, витяглися і помчалися стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій куряві.
4) Атакуючи ворога, бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу.
5)Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан ,міцно струснувши його ,поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хвилину люди стояли тихо ,немов не вірячи в розчарування, немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський).
8. Світить річка ,гуляючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (О. Гончар).