Картина "Запорожці пишуть лист турецькому султану"
Спроба турецького султана підкорити запорозьких козаків за часів кошового отамана Івана Сірка була дотепно висміяна у легендарному листі до нього. Великий художник І.Ю.Рєпін створив по цьому сюжету відому картину "Запорожці пишуть листа турецькому султану".
Це було в XVII столітті.У Запорозьку Січ прийшов лист — турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили сказати у листі-відповіді своє міцне слово.
"Яку відповідь дамо султанові?” Під загальний регіт козаків писар писав листа: “Запорозькі козаки турецькому султанові… Ти, шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, і самого Люципера секретар… твого війська ми не боїмось… битимемось із тобою!” Запорожці назвали султана “катом”, “кухарем”, іншими образливими словами. А закінчили листа так: “Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас…”
1. Я уважно дивилася за(чиїми? присвійний) її руками. 2. На жаль, (кого? особовий) її не було вдома. 3. Його (чиї? присвійний) кроки було ледве чутно. 4. Командир завжди обирав(кого? особовий) його для найважчих завдань.
1. У кожній(означальний займ) мові, в кожнім(означальний займ) слові краси майбутнього шукай. 2. "Заповіт звучить Тарасів всього(означальний займ) світу мовами. 3. Ще доведеться стільки(вказівний займ) вивчити! 4. Верба схилилась до самого долу 5. Такого(вказівний займ) випадку ще не було. 6. У робот не було жодної(означальний займ) помилки. 7. Цього(означальний займ) й слід було очікувати 8. Іншої(означальний займ) нагоди не буде. 9. Усяка(означальний займ) робота свого майстра чекає.
Картина "Запорожці пишуть лист турецькому султану"
Спроба турецького султана підкорити запорозьких козаків за часів кошового отамана Івана Сірка була дотепно висміяна у легендарному листі до нього. Великий художник І.Ю.Рєпін створив по цьому сюжету відому картину "Запорожці пишуть листа турецькому султану".
Це було в XVII столітті.У Запорозьку Січ прийшов лист — турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили сказати у листі-відповіді своє міцне слово.
"Яку відповідь дамо султанові?” Під загальний регіт козаків писар писав листа: “Запорозькі козаки турецькому султанові… Ти, шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, і самого Люципера секретар… твого війська ми не боїмось… битимемось із тобою!” Запорожці назвали султана “катом”, “кухарем”, іншими образливими словами. А закінчили листа так: “Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас…”
2, 3
Объяснение:
1. Я уважно дивилася за(чиїми? присвійний) її руками. 2. На жаль, (кого? особовий) її не було вдома. 3. Його (чиї? присвійний) кроки було ледве чутно. 4. Командир завжди обирав(кого? особовий) його для найважчих завдань.
1. У кожній(означальний займ) мові, в кожнім(означальний займ) слові краси майбутнього шукай. 2. "Заповіт звучить Тарасів всього(означальний займ) світу мовами. 3. Ще доведеться стільки(вказівний займ) вивчити! 4. Верба схилилась до самого долу 5. Такого(вказівний займ) випадку ще не було. 6. У робот не було жодної(означальний займ) помилки. 7. Цього(означальний займ) й слід було очікувати 8. Іншої(означальний займ) нагоди не буде. 9. Усяка(означальний займ) робота свого майстра чекає.