1)А соловей пташиний цар став символом української мови. Речення ускладнене *
а) відокремленою обставиною
б) відокремленим означенням
в) відокремленою прикладкою
г)відокремленим додатком
2) Укажіть правильне твердження. Відокремленими називаються члени речення, які: *
а)передають ставлення мовця до висловленого;
б) виділяються за змістом та інтонаційно;
в) указують на того, до кого звернено мовлення;
г) відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

1. Не зірка, а чудо.
2.Зірки яскраві, та ясні.
3.Вони яскраво сяють, проте іноді зникають за хмарами.
4.Так, зірки не гріють, як сонце, зате вони яскраво сяючи вкзать нам шлях у нічній темряві.
5.Сьогодні на нічному небі я побачив(ла) не багото зірок, однак я впевнений(а), що завтра їх буде набаго більше.
6.Я, звичайно, не вірю в усю цю магію, але кожного разу коли зірка падає з неба я загадую бажання.
P.S. Я не зрозуміла, як складати по схемі Та речення я склала не зовсім по темі, але надіюсь що підійдуть!

Чи сильна воля у Чіпки?
Я вважаю ,що ні тому ,що хлопець не боявся ні Бога, ні людей. Мати від­дала його в найми до багатія Бородая, який за непослух побив Чіпку, а той ледь не спалив хлів хазяїна.  У Чіпки забрали землю, в одну мить розбудивши в ньому все те зло, що, здавалося, надійно заснуло. Зразу ж знайшлися і «друзі»: Лушня, Матня й Пацюк — п’яниці, розпусники і злодії.День і ніч він пропивав із ледарюгами все здобуте важкою працею, не зважав ні на осуд людей, ні на сльо­зи матері. Коли вже в хаті й на обійсті нічого не залишилося, Чіпка немов схаме­нувся, найнявся молотити, помирився з матір’ю, зажив душа в душу з товаришем дитинства Грицьком та його дружиною Христею, але ніхто навіть не здогадувався, що вдень він тяжко працює, а вночі разом з іншими розбійниками грабує людей. Чіпка став на слизький шлях, і його вже не могли врятувати ні сльози матері, ні кохання Галі, ні людський осуд.
Тому на мою думку Чіпка хоч і мав сильний характер, але він міг би стати хазяїном, хорошим сином, люблячим чоловіком, але його хижа натура переважила все те добре, що було в ньому. Він утратив усе, що давало йому життя, занапастив не тільки свою долю, а й долю близьких йому людей. І це не можна виправдати ні людською неправдою, ні соціальними умовами, ні тяжким дитинством.