в поясненні твір-опис, пам'ятки "Краєзнавчий музей.", план роби за назвою залів, удачі :)
Объяснение:
Музей був заснований 1937 року, коли територія знаходилися у складі Польщі. Музей знаходився в приміщенні тодішнього Кременецького ліцею (Єзуїтський колегіум), пізніше Волинська гімназія і ліцей. Саме там було відкрито експозицію Кременецького краєзнавчого музею, який носив ім’я Білібенда Бессера, дослідника флори.
Сам музей починається із залу природи. Це Подільське плато, де колись шуміло Сарматське море. На дні моря утворювався матеріал, який дав назву цілому регіону — кремінь. Відтак, залишки матеріальної культури пов’язані з цим мінералом. В цьому залі представлена унікальна експозиція, а саме зуби морських акул, скамянілі молюски тощо. Всі ці матеріали були принесені з місцевих родовищ.
Далі йде багатий на експонати другий зал – археології. Свого часу, директор музею археолог Олександр Цинкаловський, на околиці Кременця почав розкопки гори Куличівка, де було знайдено культуру пізнього палеолітичного періоду.
Наступний зал — епоха до 19 століття. В залі представлені експонати періоду боротьби проти монгольської орди та козацької доби. Також є згадка, що під час монгольського нашестя на Київську Русь 1041-1042 років орди Батия були біля Кременця. Незважаючи на чисельність війська, всі спроби взяти місцеву фортецю не увінчалися успіхом. Це була перша фортеця на шляху Батия, яку він не зміг взяти. З того часу Кременецький замок став символом неприступності і боротьби на шляху монгольської навали у світовій історії.
Наступний зал — етнографії. Етнографія яскраво відкриває особливості народного побуту південної Волині. У всьому краї з кінця 19 до середини 20 століття панувало натуральне господарство. Було розвинуто лозоплетіння, деревообробка та гончарство. В залі можна побачити інтер’єр волинської хати кінця 19 століття. Також представлений типовий одяг Волині, зразки вишивки, іграшки, зокрема, популярні на той час свищики.
Експозиція музею завершується подіями Майдану 2014 року та військовим конфліктом на Східній частині України. Речі та експонати були передані музею з Майдану.
Наприклад, телефон волонтерки-медсестри з Майдану Лесі Жуковської.
Існує також літературний зал. Він, здебільшого, присвячений перебуванню Тараса Шевченка. В літературному залі також знаходяться речі відомого кобзаря Євгена Адамцевича, який проживав на території Кремінеччини. Він був автором “Запорізького маршу” та віртуозним виконавцем українських народних пісень.
в поясненні твір-опис, пам'ятки "Краєзнавчий музей.", план роби за назвою залів, удачі :)
Объяснение:
Музей був заснований 1937 року, коли територія знаходилися у складі Польщі. Музей знаходився в приміщенні тодішнього Кременецького ліцею (Єзуїтський колегіум), пізніше Волинська гімназія і ліцей. Саме там було відкрито експозицію Кременецького краєзнавчого музею, який носив ім’я Білібенда Бессера, дослідника флори.
Сам музей починається із залу природи. Це Подільське плато, де колись шуміло Сарматське море. На дні моря утворювався матеріал, який дав назву цілому регіону — кремінь. Відтак, залишки матеріальної культури пов’язані з цим мінералом. В цьому залі представлена унікальна експозиція, а саме зуби морських акул, скамянілі молюски тощо. Всі ці матеріали були принесені з місцевих родовищ.
Далі йде багатий на експонати другий зал – археології. Свого часу, директор музею археолог Олександр Цинкаловський, на околиці Кременця почав розкопки гори Куличівка, де було знайдено культуру пізнього палеолітичного періоду.
Наступний зал — епоха до 19 століття. В залі представлені експонати періоду боротьби проти монгольської орди та козацької доби. Також є згадка, що під час монгольського нашестя на Київську Русь 1041-1042 років орди Батия були біля Кременця. Незважаючи на чисельність війська, всі спроби взяти місцеву фортецю не увінчалися успіхом. Це була перша фортеця на шляху Батия, яку він не зміг взяти. З того часу Кременецький замок став символом неприступності і боротьби на шляху монгольської навали у світовій історії.
Наступний зал — етнографії. Етнографія яскраво відкриває особливості народного побуту південної Волині. У всьому краї з кінця 19 до середини 20 століття панувало натуральне господарство. Було розвинуто лозоплетіння, деревообробка та гончарство. В залі можна побачити інтер’єр волинської хати кінця 19 століття. Також представлений типовий одяг Волині, зразки вишивки, іграшки, зокрема, популярні на той час свищики.
Експозиція музею завершується подіями Майдану 2014 року та військовим конфліктом на Східній частині України. Речі та експонати були передані музею з Майдану.
Наприклад, телефон волонтерки-медсестри з Майдану Лесі Жуковської.
Існує також літературний зал. Він, здебільшого, присвячений перебуванню Тараса Шевченка. В літературному залі також знаходяться речі відомого кобзаря Євгена Адамцевича, який проживав на території Кремінеччини. Він був автором “Запорізького маршу” та віртуозним виконавцем українських народних пісень.
Співати - дієслово в неозначеній формі.
Дієслова в неозначеній формі у реченні можуть виступати підметом, присудком, додатком, означенням, обставами.
1 - підмет - Співати - моє улюблене заняття.
2 - присудок - Для багатьох співаків жити значить співати.
3 - додаток - Нас просили (що?) співати давні козацькі пісні.
4 - означення - Спрага пошуку втрачених народних пісень та бажання (яке?) співати віднайдене керувала його життям.
5 - обставина мети - Колядники дружно зайшли (з якою метою?) співати колядок до Петрової хати.