1. Безсполучниковим складним є речення
А А дівча тим часом росло, і якось нараз довідалося все село, що це Петруня — лісникова дочка.
Б Ще після війни люди возили з глинища глину на дахи: світло-жовту, червону, білу.
В 3 полтавської Богданівки, з біленької селянської хати рушила у світи творчість народної художниці Катерини Білокур, пішла до людей її малярська поезія, сповнена якоїсь майже магічної сили, майже фантастичної краси.
Г Якби голос ніжний, тихий, любий запунав — на хвилину б, може, лихо він тяжке приспав.
2. Безсполучниковим складним з однорідними реченнями є речення
А Ми думаєм про вас — і тому наші руки не в’януть біля плуга і станка.
Б Ще раз постукала у вікно — в господі нічого не зворухнулось.
В У такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому згадується літо.
Г Тепер ніби все з’ясовується: Кий — це той, хто разом із братами заснував наше місто, від його імені пішла й назва.
3. Безсполучниковим складним з неоднорідними реченнями є речення
А Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці.
Б Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися.
В Я знаю: кожній дитині потрібна ласкава увага батьків.
Г Життя коротке — мистецтво вічне.
4. Складається з трьох речень безсполучникове складне речення
А Сашко навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: у синьому океані біля його хати повз грушу пропливали білі айсберги.
Б Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темн В Берег наближався, ліс виростав, і намети в затінку дерев збільшувалися.
Г Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла, душа причастилася крутості трав — добридень я світу сказав.
Завдання 5-7 мають по п'ять варіантів відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.
5. Необхідно поставити кому між частинами безсполучникового складного речення(розділові знаки пропущено)
А Рада б зірка зійти чорна хмара заступає.
Б Раптом Сіроманець заліг з горба вітер доніс йому запах дикого звіра.
В По дорозі косарі гомоніли про різне злазили з воза перед калюжами й на гору потім сідали і я знов бачив навколо себе їх велетенські спини.
Г У груші був тоненький голосочок вона в дитинство кликала мене.
Д Немає нічого страшнішого за невідомість тоді кожна хвилина видається вічністю.
6. Необхідно поставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні (розділові знаки пропущено)
А Зайде сонце Катерина по садочку ходить.
Б Сонце високо косарі далеко коси дзвенять коні пасуться.
В Люди кажуть земля прогрілася аж до материка.
Г Багато снігу багато хліба.
Д Настало літо настали й жнива.
7. Необхідно поставити тире в безсполучниковому складному реченні (розділові знаки пропущено)
А Вона подивилась на сина і не пізнала його перед нею стояла сувора і без кінця далека їй людина.
Б Поглянь у себе море там вирує міниться і грає.
В Мало прожити життя треба життя зрозуміти.
Г Мені снилось я мельник в старому млині.
Д Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.
Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 8-9, які передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище (розділові знаки пропущено). Виберіть правильні відповіді (їх може бути одна, дві, три або чотири) і позначте їх у таблиці знаком X.
(1) Нарешті однієї ночі підморозило. (2) Стати на лапи Сіроманець не зміг безсилі лапи вже не носили його. (3) Вовк ліг на спину і покотився з горба покотом. (4) Сіроманець уже не котився його котив вітер. (5) Уночі подув такий степовий надлиманський вітер що захиталися навіть скирти. (6) Вовка захопило в лісосмугу і він обійняв лапами якусь деревину навіть учепився за неї зубами але вітер відірвав його від неї. (7) Сіроманця котило на вогні великого висілка він нічого не міг удіяти вітер здував його знесиленого і робив своє... (За М. Вінграновським).
В Андріївській церкві був похований Андрій Миколайович Муравйов – мандрівник, історик, колекціонер, письменник. За життя він з любов'ю говорив про Київ та церкву. Милуючись панорамою, яка відкривається з Андріївської гори, він казав: "Увесь нижній Київ у ніг моїх, з усіма глибокими ярами його передмість."Справді, храм здіймається у височінь на одному з київських пагорбів у мальовничому куточку Києва над Подолом. Стрункий силует споруди неначе підхоплює і несе ритм рельєфу місцевості догори. З усіх боків церква виглядає по-різному, вражаючи виразністю свого обрису, ніби намальованого на тлі неба.
Сюди, на високий п'єдестал храму, в свій час приходили милуватись красою Задніпров’я Гоголь, Шевченко, Максимович та багато інших поціновувачів прекрасного. Природа і мистецтво ніби подали руки одне одному, - казали і кажуть люди під враженням пейзажу в сполученні з архітектурою чудового храму.
У моїй родині багато традицій і деякі з них навіть здаються мені дивними. Я вважаю, що у кожної сім’ї повинні бути свої традиції, так як саме вони об’єднують рідних людей. Традиції дозволяють нам почути голос предків, відчути їх поруч з нами. Наприклад, в моїй родині щороку на Великдень бабуся будить всіх рано вранці і відрізає всім по пасочці і дає по яєчку, після чого ми можемо потім назад лягти спати і додивитися свій сон. Мені так і не відомо, чому в цей день треба так рано вставати, а бабуся каже, що так було в її дитинстві і тепер вона повторює весь цей ритуал за мамою.
Ще одна традиція, яка мені більше до душі – це щороку першого вересня зустрічатися з близькими родичами і сидіти в кафе. Я розумію, що всі в цей день гуляють, але саме ми за мо родичів. Це став саме той день, коли ми хоча б раз на рік можемо зустрітися і поспілкуватися. Також у моєї бабусі є стереотип про те, що Новий рік необхідно зустрічати в новому одязі, щоб рік був щасливим, тому ми завжди одягаємо на себе нові сукні. Ще є одна кумедна традиція, яка по ідеї не повинна була нею стати: як тільки ми всією сім’єю збираємося на риболовлю і їдемо туди, то мама забуває нагадати татові про те, щоб він захопив з собою снасті. У підсумку виходить, що ми виїжджаємо просто відпочити куди – небудь в гарне місце, так і не наловивши риби.
Всі ці традиції по-своєму забавні і незрозумілі, але це традиції моєї родини і мені вони подобаються. Ти вже знаєш точний день, коли все здійсниться і чекаєш його, тобі стає забавно від того, що твої батьки часом бувають неохайними, хоча самі вчать тебе таким не бути. Я дуже люблю свою сім’ю і поважаю її традиції. Мені дуже хочеться, в майбутньому, перейняти деякі традиції зі своєї сім’ї і перемістити їх у вже свою нову створену сім’ю.