1.Через дефіс пишуть всі займенники рядка

А хто/сь, де/який, аби/чий, котрий/сь

Б аби/що, де/кого, котрого/сь, що/сь

В казна/хто, будь/кого, що/небудь, хтозна/скільки

Г аби/в/кого, де/в/кого, хтозна/до/якого, аби/з/ким

2. Разом треба писати всі займенники рядка

А ні/який, аби/скільки, яка/сь

Б бозна/чого, ані/хто, ні/з/ким

В хто/небудь, аби/чий, котрий/сь

Г де/що, ні/до/чого, казна/з/ким

3. Окремо треба писати всі займенники рядка

А ні/який, будь/у/що, кому/небудь

Б ні/до/кого, аби/з/ким, ні/в/кого

В хтозна/скільки, ні/з/чого, де/чиє

Г ні/в/чому, чий/небудь, ані/скільки 4.Разом треба писати всі займенники рядка

А будь/з/ким, де/хто, ні/який

Б що/небудь, аби/який, хтозна/що

В аби/до/кого, ні/кому, казна/яка

Г ні/скільки, де/який, аби/чий

5.Через дефіс треба писати всі займенники рядка

А аби/кому, ні/скільки, хтозна/кого

Б бозна/що, будь/кого, ані/кому

В що/небудь, казна/чому, який/небудь

Г ні/з/чого, бозна/кому, чий/небудь

6.Немає орфографічної помилки у словосполученні

А залишитися ні з чим

Б де-які питання

В які- сь незрозумілі дії

Г гніватися хтозна чому

7. Через дефіс треба писати всі займенники рядка

А аби/чий, ні/хто, хтозна/чий

Б чий/небудь, будь/хто, ані/хто

В хто/небудь, будь/який, будь/з/ким

Г будь/який, хтозна/який, чий/небудь

8.Допущено орфографічну помилку в словосполученні

А без будь-яких пригод

Б хтозна-які питання

В ні ким не визнаний

Г чомусь не заперечує

9. Через дефіс треба писати всі займенники рядка

А на чому/небудь, чиїми/сь, аби/чим

Б аби/ким, який/небудь, будь/кому

В будь/якого, аби/ким, кому/небудь

Г будь/хто, хтозна/який, чиїм/небудь

10. Разом треба писати всі займенники рядка

А ні/кого, ні/між/чиїми, ні/котрий

Б ні/на/скількох, ні/для/кого, ні/ким

В ні/скільком, ні/кому, ні/який

Г ні/на/якому, ні/чий, ні/в/чому

11.У кожному словосполученні займенник третьої особи має приставний н

А навчили (вона), посварилися з (вона)

Б пишаємось (вона), запитав у (він)

В відвідали (він), побачилися з (вони)

Г причесали (вона), милувався (вони)

12.Усі займенники написано правильно в рядку

А ніщо, нізчим, нічого, ніякого

Б ні за що, ні в кого, ніскільки, нідоякого

В будь-хто, дечиїх, ніскільки, казна-чим

Г декотрі, будь-що, скільки-небудь, бознахто.

​

«» (от греч. oikos — дом, хозяйство, и nomos — правило, знание) буквально — знание о ведении дома, хозяйства, в современном языке имеет несколько значений: как хозяйство — система хозяйствования, включающая отрасли материального производства (промышленность, сельское хозяйство, транспорт и т. д.) и нематериальной сферы (образование, культура, здравоохранение и т. обеспечивающая общество материальными и нематериальными благами. как наука — это наука, которая исследует, как люди в условиях ограниченности ресурсов удовлетворяют постоянно растущие потребности. основные вопросы : что производить? как производить? для кого производить? основная проблема — удовлетворение неограниченных (постоянно растущих) потребностей людей за счет ограниченных ресурсов. потребность — это необходимость в чём-либо для поддержания и развития жизнедеятельности личности и общества в целом. потребности могут возникать и изменяться как под влиянием внутренних побудительных мотивов, так и под внешним воздействием. они становятся побудительным мотивом деятельности. средства, с которых удовлетворяются потребности, называются благами. блага — это средства, необходимые для удовлетворения потребностей людей и имеющиеся в распоряжении общества в ограниченном количестве. ключевыми понятиями производства являются понятия «товар» и «услуга». товар — продукт труда, произведённый для продажи на рынке. услуга — результат полезной деятельности предприятий (организаций) и отдельных лиц, направленный на удовлетворение определённых потребностей населения и общества. комплексное изучение деятельности человека порождает целостную систему наук и теорию как её основную часть, которая на западе чаще всего именуется «». — это совокупность конкретных дисциплин, таких как промышленности, сельского хозяйства, труда, финансы и кредит, статистика и . структура производства: производство — это процесс создания благ и услуг, которые выступают исходным пунктом деятельности. распределение — это разделение произведённого продукта, дохода между участвующими в его производстве. обмен — это процесс, в котором взамен произведённого продукта люди получают деньги или другой продукт. потребление — заключительная стадия производства, в процессе которой произведённый продукт используется (потребление предметов длительного пользования) или уничтожается (потребление продовольствия). сферы производства, распределения, обмена и потребления как фазы единого процесса производства не только следуют друг за другом, но и взаимопроникают друг в друга. в целом производство — это деятельность общества, направленная на удовлетворение своих потребностей. как система общественного производства:

Прислівя не знаю но знаю словаабракадабра  (лат. abracadabra – заклинання) – магічна формула, таємне  слово, замовляння; синонім безглуздя, нісенітниці, незрозумілого набору слів.

абсолютна теперішність  (лат. аbsolutus – необмежений) – те саме, що й  історична теперішність.

абсурд  (лат. аbsurdus -безглуздий) – безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. абсурд відрізняється від  нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.

автентичний текст  (гр. authenticos – справжній) - достовірний текст певного автора.

автобіографія  (гp.  autos - сам, вiоs - життя, grapho – пишу) –  власний опис свого життя.

автонім  (гр. аutos – сам і onoma – ім’я) – справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому – псевдоніму .

автор  (лат. аu(с)tor – створювач) – творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.

автореферат  (гр. аutos – сам і лат. referre – допові) – короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.

авторські слова –  1)  грам.: слова, з яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тільки певному автору і не підлягають змінам:   авторські слова тараса шевченка, авторські слова івана франка.

агіографія  (гр. hagios – священний і grapho - пишу) – різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.

агітаційна промова  (лат. agitatio  –  спонукання до чогось) –  промова, що зосереджується на якому-небудь політичному питанні, ідеї, факті, містить заклик до певної діяльності й адресована до широких мас.

аграматизм  (від гр. аgrammatos – нерозбірливий) – порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм.

адаптація  (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.

адгортація  (лат. аdhortatio – ) – те саме, що й протропа.

акростих  (гр. akrostichos – крайній рядок) –  вipш-загадка,  в якому початкові букви рядків слово-вiдгадку: