1. Дід-провідник зупинився наказав усім залазити в комиші скласти свої клунки й бути напоготові.
2. Мабуть йому перед смертю хотілося побачити Соломію.
3. - Люди добрі змилуйтесь прийміть нас до хати...
Зробити синтаксичний розбір речень (поставити розділові знаки, підкреслити члени речення, надписати частини мови, проаналізувати речення, звернувши особливу увагу на ускладнення).
ефективність ділової комунікації залежить не тільки від уміння говорити, а й від уміння слухати співрозмовника або оратора. уміння слухати - запорука ефективної комунікації і необхідна умова правильного розуміння позиції партнера. у загальному плані слухання - це процес сприйняття, осмислення і розуміння ідей і думок партнера по комунікації. це вміння зосередиться на мовлення співрозмовника або оратора, здатність виділити з його повідомлення не тільки ідеї і думки, а й емоції мовціснують різні типи слухачів. одних змушують слухати зовнішні обставини, наприклад наказ начальника. інші вступають в цей процес з простої цікавості. але і в тому і в іншому випадку слухач не матиме глибокого ділового інтересу в процесі комунікації і, отже, не буде відчувати внутрішньої мотивації і відповідальності за ефективність слухання. у зв'язку зі сказаним всіх слухачів за відповідь реакцій можна розділити на наступні основні види.
• байдужий слухач не цікавиться тим, про що йде мова. весь його вигляд говорить про те, що йому байдуже, про що говорить співрозмовник: згаслий погляд, маска смутку або, навпаки, блаженне вираз обличчя, викликане власними роздумами і аж ніяк не з приводу змісту промови говорить.
• слухач-угодовець легко приймає ідеї говорить, але так само легко від них відмовляється, насправді лише вдає, що згоден з промовистою. насправді, так як його інтерес не зачеплено, він бажає швидше закінчити спілкування.
• конфліктний слухач демонструє конфліктну поведінку: може викрикувати з місця, ставити провокаційні запитання і т.д. конфліктне ставлення проявляється також у міміці і позі слухача.
• конструктивний слухач. основна його установка - зрозуміти чужу думку. він задає питання, але не з метою "втопити" говорить, а для того, щоб з'ясувати деталі, знайти точки дотику або розбіжності, що сприяє появі атмосфери довіри і взаєморозуміння.
в даному розділі, оскільки мова йде про вміння слухати, ми будемо говорити про конструктивну слухачі, тобто про мотивовану слухачі, внутрішньо зацікавленій результатами ділової комунікації. у зв'язку з цим відразу ж відзначимо, що важливою умовою ефективного слухання є особиста зацікавленість в отриманні інформації від співрозмовника або оратора.
у літературі розрізняють два основних види слухання: нерефлексивне (пасивне ) і рефлексивне (активне) [1] .
1. нерефлексивне слухання (вміння "правильно мовчати") характеризується мінімальним втручанням в мову співрозмовника при максимальної зосередженості на ній. таке слухання особливо корисно в тому випадку, коли співрозмовник стурбований чимось, відчуває нагальну потребу негайно висловитися, хоче обговорити наболілі питання. відповіді при нерефлексівному слуханні мають бути зведені до мінімуму, наприклад: "продовжуйте", "да-да", "я вас слухаю" і т.д.
2. рефлексивне слухання полягає в умінні так організувати свою поведінку, щоб почути іншу людину і зрозуміти його. рефлексивне слухання передбачає активний зворотний зв'язок слухача з партнером по спілкуванню і пов'язане з розумінням сенсу повідомлень. з'ясувати справжнє значення повідомлення різного роду відповіді і репліки з боку слухача. наприклад: "що ви маєте на увазі? ", "ймовірно, ви думаєте, що ", "як я вас зрозумів ", "чи можемо ми сказати, що " і т.д.
у діловій комунікації важливо використовувати як нерефлексівное, так і рефлексивне слухання.
1. в)
2. а)
3. Дивися, Петрику, не застудися, ажде літо буде холодним.
4. в)
5. в)
6. (?) б) здається вставне слово, більше їх нема
7. Я, можливо, переїду в інше місто
8. б)
9. б)
10. Привіт, Петрику!
Дуже радий, що знайшов час написати тобі. Мені цікаво, як ти, твої справи, успіхи. Здається, ми не спілкувалися з минулого місяця. За цей час, я встиг взяти участь, уяви собі, в екскурсії до музею, спрямованого на вивчення Єгипту! На диво, там не було багато славнозвісних мумій. Коли я заходив, мені дали карту, щоб не заблукати у такій великій будівлі. Власне, без неї я, мабуть, заблукав би. Експонати були, зверни увагу, прямо з розкопок, що не могло не здивувати. Як думаєш, друже, чи я був вражений? Звичайно! Серед безлічі залів я знайшов свій улюблений з аксесуарами фараонів і простолюду. Наприклад, там були звичайнісінькі капці, проте, очевидно, старші. Одна зала була спеціально виділена під мумію, яка була у позолоченому саркофазі. Як зазначено в брошурі, їй вже понад 3000 років! Думаю, тобі, Петре, теж варто її відвідати. Звичайно, я б хотів піти ще раз тільки вже з тобою, адже одному не так весело. Як тобі, товаришу, моя пропозиція? Відповіш мені, будь ласка.
Андрій