1.До виділених слів дібрати такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і записати пари слів.
Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати зі своїмикартинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчиласямалярству. В загубленому серед левад селі Богданівці вона провела усежиття, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоучку визнали за художницю.
Могла – міг, своїми – свій, ходила – хід, школи – шкіл, село – сіл, вона– він, провела – провів, сільську – село, жінку – жонатий - женити
Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору пору, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, білосніжна зима. Я також люблю весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева.
Але моя найулюбленіша пора року – це літо!
Особливо я люблю прихід літа. Це пора, коли спека та задуха ще не владарюють над містами та селами. Навкруги багато квітів.
Ще навіть білі “свічки” на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.
Объяснение:
Жив собі в державі Рідна Мова скромний службовець на ім’я Сполучник. Він щодня сумлінно об’єднував не лише окремих, однорідних жителів цієї країни, а іноді й цілі родини-речення. Але його робота видавалася декому не дуже потрібною: ну й що з того, що поєднує... Можна й окремо жити непогано. От і кепкували з нього, казали, що маленький на зріст, що незмінний... І що цікаво — жодних питань до нього ніхто не ставив.Набридли Сполучникові такі кпини. От і вирішив він утекти світ за очі — до інших, незвіданих країв.Ішов Сполучник довго чи не дуже, але стомився й сів перепочити. Оглядівся довкола — ох і гарна його країна, ох і розкішна його Рідна Українська Мова!.. Аж серце стиснулося від думки, що доведеться оселитися на чужині. Добре розумів, що він хоч і маленький, а збідніє без нього держава, стане роз’єднаною...Коли бачить, аж ген курява піднялася. А то гонець, і саме його розшукує, просить повернутися — сумно стало без нього, непривітно.Зрадів Сполучник і з радістю повернувся додому. Від образи не залишилося й сліду, бо всі товариші вітали його, за в гості. Сполучник запрацював іще краще, ніж колись, і від того Рідна Мова розквітла, стала милозвучною та співучою.