1.Доки не висохне криниця,не будеш знати цінності води.2.Хто свою матір поважає.чужої не буде кривдити.3.Позбувшися хвоста,лисиця й інших до того буде намовляти.Визначте частини мови ть
1. Високі колоски пшениці тихо коливалися від легенького вітру, із дерев падали пожовклі листки, вкриваючи землю. 2. Десь далеко співають птахи, з цього пташиного хору було найкраще чутно дзвінкого ворона, який ані на хвилину не стихав. 3. Та згодом до співів приєдналися діти, що гралися неподалік, а жінки, що певне були матерями тих бешкетників, що уже кричали в такт ворону, пліткували один з одним неподалік. 4. Оця вся какафонія сплелась в один набридливий шум, що заважав працювати юнаку, що сидів за своїм столом із величезною пачкою макулатури, точніше робочих зошитів, все-таки бути студентом – справа не із легких.
Ми купили великий джип для того, щоб їздити на відпочинок у гори.
Тато пішов на базар для того, щоб купити мамі квіти.
Птахи полетіли на південь, для того, щоб там перезимувати.
Діти побігли під парасольку для того, щоб не промокнути від дощу.
Я одягнув теплу куртку для того, щоб не застудитися.
Я сховав бутерброд у кишені для того, щоб віддати знайомому собаці.
Ми лягли спати раніше для того, щоб раніше прокинутися вранці.
Чоловік розпалив багаття для того, щоб висушити промоклий одяг.
Дівчинка увімкнула електровентилятор для того, щоб охолодити повітря в кімнаті.
Будинок збудували таким великим для того, щоб помістилася вся родина.
Налили води в маленьку ванночку для того, щоб скупати дитину.
Посадили квіти для того, щоб вони милували око влітку.
1. Високі колоски пшениці тихо коливалися від легенького вітру, із дерев падали пожовклі листки, вкриваючи землю. 2. Десь далеко співають птахи, з цього пташиного хору було найкраще чутно дзвінкого ворона, який ані на хвилину не стихав. 3. Та згодом до співів приєдналися діти, що гралися неподалік, а жінки, що певне були матерями тих бешкетників, що уже кричали в такт ворону, пліткували один з одним неподалік. 4. Оця вся какафонія сплелась в один набридливий шум, що заважав працювати юнаку, що сидів за своїм столом із величезною пачкою макулатури, точніше робочих зошитів, все-таки бути студентом – справа не із легких.