1.епітет а) «цвіте над нею небо »2.порявняння б) «тіні сплять і сонна »3.метафора в) «спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока.4.персоніфікація г)«не бував ти у наших »д) «маленька річечка вузенька, як »іть будь ласка дуже треба
Зачин: За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку: — Навчи нас, як вити гніздо. Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина: — Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд. Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок. — І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк. Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо. — Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда. Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть. Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє: — Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже: — Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить. Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.
1.
Вкажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
5. Вітряк, духмяний, різдв'яний, торф'яний, морквяний.
1. Визначте, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощення
приголосних.
1. Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, звісно.
5. Ненависний, якісний, цілісний, месник, очисний.
ІІ. У якому рядку всі слова пишуться зь?
3. Приятельці, неньці, доньці, різьбяр, добровольці.
IV. Вкажіть, у якому рядку допущено помилку при переносі слів.
2. Бур'-ян, морсь-кий, се-стра, больо-вий, Т. Г. Шевченко.
4. Сільський, полу-м'я, ткаць-кий, безсмертний, розі-гнати.
5. Кукуру-дза, без-устанно, відділ, братст-во, стат-тя. (непонятно)
V. У якому рядку між словами слід вживати прийменник в?
3. Зайди в інститут, вчитися в інтернаті, жити в Ірпені, їздити
в Угорщину.
VI. Вкажіть рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру и.
3. Прибічник, приблуда, привітність, прикидатися, призвук.
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.
Основна частина:
— Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
— І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
— Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
— Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім недотепи горлиці.