Вечір – це особливий час доби. Увечері в свою силу вступають темні і насичені фарби, роблячи вулиці міста таємничими, романтичними і привабливими. Увечері в місті завжди проходить весело і яскраво. На вулицях світяться нічні ліхтарі, вітрини магазинів сяють усіма барвами, залучаючи покупців.
У парках є гарне підсвічування пам’яток. Таке освячення дозволяє по новому поглянути на пам’ятки архітектури. Великі торгові центри, в нашому місті у вечірній час також залучають потенційних клієнтів світяться вітражами, різнокольоровими гірляндами і барвистими плакатами.
У зимовий і літній час вечір в місті виглядає абсолютно по – різному. Влітку він наповнений романтикою, непередбачуваністю і любов’ю. Взимку – все виглядає чарівно, магічно і непередбачувано. Вечірнє прикраса взимку дозволяє повірити в те, що ти живеш в казковому місті. Здається, що дід Мороз існує, і він приїде з великою кількістю подарунківЯ люблю гуляти по вечірньому місту, дивитися на перехожих, милуватися місцевими пам’ятками. Мені хочеться, щоб наше місто ставало ще красивішим і був завжди чудовим в будь-який час доби і в будь-який час року.
Варіант №2
Як же я люблю міські вечора! Всі люди, стомлені після робочого дня, бредуть додому, занурені в свої думки. Хтось просто прогулюється, вдихаючи цей по-особливому чисте повітря. Настільки тепло і затишно стає на душі, розум занурюється в умиротворення. Особливо гарні травневі вечори.
Місто ніби оповитий ароматами різних квітучих дерев: вишні, черемхи, бузку. Особливо чудовий в такий час доби захід. Яких тільки кольорів не побачиш, дивлячись в бездонне небо! Червоні, оранжеві, бузкові і рожеві переливи радують око. Легкий вітер пестить плечі, можна не турбуватися про теплому одязі. Так втішно вибігти з будинку без нічого, зануритися в атмосферу вулиць, поспілкуватися з друзьмі, організувати пробіжку під улюблену музику, що лунає в навушниках. На зворотному шляху моє улюблене заняття – милуватися вогнями у вікнах будинків, що стоять по близькості. У кожній квартирі всі зайняті своєю справою. Одні вирішили зробити пізню вечерю, інші збираються в душ, хтось вкладається в ліжко.Завтра буде новий день і нове життя, а сьогодні можна дозволити собі нікуди не поспішати, поміркувати про щось приємне. Як же дивний і прекрасний звичайний міський вечір! Такий простий, а водночас такий незвичайний. Приємний і ніжний. Неможливо не закохатися в цю палітру фарб, що оточує весь простір навколо. Навіть люди ввечері якісь особливі, добріші й умиротворення чи що. Так і хочеться закутатися в цей теплий і ніжний повітря. Злочин в такий час сидіти вдома. Потрібно обов’язково гуляти. Немає нічого більш милого весняного вечора!
Прогулянка по парку, проведення часу в найближчому кафе, похід в гості – то, чим можна зайнятися в цей час. Не знаю, в чому секрет цієї магії. Може бути, всім нам просто так не вистачає за щоденної поспіхом цієї розслабленості і неспішності? Днем ми все якісь метушаться, вічно кудись поспішають, деколи агресивні. А вечорами все інакше. Кожен немов ставати знову дитиною, який вірить в диво. Та й як в нього не вірити, коли воно навколо всюди. Кругом вогні і краса, яку так жадібно хочеться споглядати. Ліхтарі, що світяться вітрини, зоряне небо, місяць … Це пишнота! Скоро ніч, в якій теж так багато краси і магії. Але вночі треба спати, бачачи цікаві і добрі сни. А поки, вечір…
Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
Варіант 2
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.
Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.
Варіант 3
Україна — моя рідна країна, тому я дуже люблю все українське: мову, культуру, історію, звичаї та традиції.
Мелодійна й співуча українська мова — найбільше багатство мого народу. В ній відбивається його минуле та зріє майбутнє. Як багато є гарних українських слів, фразеологічних висловів, епітетів, метафор, порівнянь, чудових прислів’їв, приказок, скоромовок!
Всі кажуть, що українська мова дуже співуча, лагідна та мелодійна. Її навіть називають солов’їною. Вона популярна своїми гарними народними піснями, творами усної народної творчості.
На мою думку, краса й милозвучність української мови — наша гордість. Проте, на жаль, наразі українці мало користуються своєю рідною мовою. Ми повинні краще вчити та більше розмовляти українською, адже народ, який погано володіє рідною мовою, ніхто не буде поважати.
Отже, українську мову треба любити, плекати, дбати про неї, адже неможливо уявити існування народу без рідної мови.
Вариант№1
Вечір – це особливий час доби. Увечері в свою силу вступають темні і насичені фарби, роблячи вулиці міста таємничими, романтичними і привабливими. Увечері в місті завжди проходить весело і яскраво. На вулицях світяться нічні ліхтарі, вітрини магазинів сяють усіма барвами, залучаючи покупців.
У парках є гарне підсвічування пам’яток. Таке освячення дозволяє по новому поглянути на пам’ятки архітектури. Великі торгові центри, в нашому місті у вечірній час також залучають потенційних клієнтів світяться вітражами, різнокольоровими гірляндами і барвистими плакатами.
У зимовий і літній час вечір в місті виглядає абсолютно по – різному. Влітку він наповнений романтикою, непередбачуваністю і любов’ю. Взимку – все виглядає чарівно, магічно і непередбачувано. Вечірнє прикраса взимку дозволяє повірити в те, що ти живеш в казковому місті. Здається, що дід Мороз існує, і він приїде з великою кількістю подарунківЯ люблю гуляти по вечірньому місту, дивитися на перехожих, милуватися місцевими пам’ятками. Мені хочеться, щоб наше місто ставало ще красивішим і був завжди чудовим в будь-який час доби і в будь-який час року.
Варіант №2
Як же я люблю міські вечора! Всі люди, стомлені після робочого дня, бредуть додому, занурені в свої думки. Хтось просто прогулюється, вдихаючи цей по-особливому чисте повітря. Настільки тепло і затишно стає на душі, розум занурюється в умиротворення. Особливо гарні травневі вечори.
Місто ніби оповитий ароматами різних квітучих дерев: вишні, черемхи, бузку. Особливо чудовий в такий час доби захід. Яких тільки кольорів не побачиш, дивлячись в бездонне небо! Червоні, оранжеві, бузкові і рожеві переливи радують око. Легкий вітер пестить плечі, можна не турбуватися про теплому одязі. Так втішно вибігти з будинку без нічого, зануритися в атмосферу вулиць, поспілкуватися з друзьмі, організувати пробіжку під улюблену музику, що лунає в навушниках. На зворотному шляху моє улюблене заняття – милуватися вогнями у вікнах будинків, що стоять по близькості. У кожній квартирі всі зайняті своєю справою. Одні вирішили зробити пізню вечерю, інші збираються в душ, хтось вкладається в ліжко.Завтра буде новий день і нове життя, а сьогодні можна дозволити собі нікуди не поспішати, поміркувати про щось приємне. Як же дивний і прекрасний звичайний міський вечір! Такий простий, а водночас такий незвичайний. Приємний і ніжний. Неможливо не закохатися в цю палітру фарб, що оточує весь простір навколо. Навіть люди ввечері якісь особливі, добріші й умиротворення чи що. Так і хочеться закутатися в цей теплий і ніжний повітря. Злочин в такий час сидіти вдома. Потрібно обов’язково гуляти. Немає нічого більш милого весняного вечора!
Прогулянка по парку, проведення часу в найближчому кафе, похід в гості – то, чим можна зайнятися в цей час. Не знаю, в чому секрет цієї магії. Може бути, всім нам просто так не вистачає за щоденної поспіхом цієї розслабленості і неспішності? Днем ми все якісь метушаться, вічно кудись поспішають, деколи агресивні. А вечорами все інакше. Кожен немов ставати знову дитиною, який вірить в диво. Та й як в нього не вірити, коли воно навколо всюди. Кругом вогні і краса, яку так жадібно хочеться споглядати. Ліхтарі, що світяться вітрини, зоряне небо, місяць … Це пишнота! Скоро ніч, в якій теж так багато краси і магії. Але вночі треба спати, бачачи цікаві і добрі сни. А поки, вечір…
Объяснение:
надеюсь что :)
Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
Варіант 2
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.
Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.
Варіант 3
Україна — моя рідна країна, тому я дуже люблю все українське: мову, культуру, історію, звичаї та традиції.
Мелодійна й співуча українська мова — найбільше багатство мого народу. В ній відбивається його минуле та зріє майбутнє. Як багато є гарних українських слів, фразеологічних висловів, епітетів, метафор, порівнянь, чудових прислів’їв, приказок, скоромовок!
Всі кажуть, що українська мова дуже співуча, лагідна та мелодійна. Її навіть називають солов’їною. Вона популярна своїми гарними народними піснями, творами усної народної творчості.
На мою думку, краса й милозвучність української мови — наша гордість. Проте, на жаль, наразі українці мало користуються своєю рідною мовою. Ми повинні краще вчити та більше розмовляти українською, адже народ, який погано володіє рідною мовою, ніхто не буде поважати.
Отже, українську мову треба любити, плекати, дбати про неї, адже неможливо уявити існування народу без рідної мови.