Ярослав народився приблизно 982 року, був другим сином князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. В 10 років Володимир відправляє сина зайняти ростовський князівський стіл, а в 1100 — Ярослав став новгородським князем. Наприкінці правління Володимира Великого 1014 року, Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що становила 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом. Під час приготування до походу, Володимир помер. Після смерті свого батька Володимира 26 листопада (день св. Георгія) 1015 року Ярослав Мудрий в жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський престол, але 1018 року під натиском польських військ короля Болеслава І, яких взяв собі на до Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019
Київський князь Ярослав Володимирович отримав прізвисько "Мудрий" тому, що під час його правління Київська Русь стала могутньою державою, з якою рахувалися впливові на той час держави Европи. Ярослав Мудрий народився до у 980 році; його батьком був князь Володимир Святославич з династії Рюриковичів, а матір'ю - полоцька княжна Рогнеда.
Київським Великим князем Ярослав Мудрий став в 1019 році після запеклої междоусобної боротьби. Ярослав Володимирович прагнув об’єднати всі землі Русі під своєю владою, тому багато воював та заключав згоди з іншими князями. В 1036 році Ярослав став єдиним володарем Київської Русі, крім князівства Полоцького, де князював його брат Ізяслав.
За часів правління Ярослава Мудрого було засновано багато міст. Деякі з них було названо на його честь: Ярославль на Волзі та Ярославль на річці Сян, що зараз називається Ярослав і знаходиться у Польщі. Християнське ім'я Ярослава Мудрого було Юрій (Георгій), тому місто Юр’їв неподалік від Чудського озера, яке зараз називається Тарту, та місто Гюргів (нині — Біла Церква), засновані Ярославом, теж були названі на його честь.
При Ярославі Мудрому була написана збірка законів "Правда Ярослава", що діяла на території Київської Русі. Її доповнений варіант відомий нам як "Руська Правда". За часів його правління було серед іншого збудовано Софійський собор і створено бібліотеку Софійського собору.
Ярослав укріплював південний кордон Русі, щоб убезпечити державу проти кочовиків. Ярослав остаточно позбавив Київ від загрози нападів племін печенігів.
Дружиною Ярослава була шведська принцеса Інгігерда, яка потім заснувала у Києві перший жіночий монастир. Десять його дітей були одружені з монархами або родичами монархів інших держав, що зміцнило статус Русі на міжнародній арені.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/yaroslav-mudriy-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Київським Великим князем Ярослав Мудрий став в 1019 році після запеклої междоусобної боротьби. Ярослав Володимирович прагнув об’єднати всі землі Русі під своєю владою, тому багато воював та заключав згоди з іншими князями. В 1036 році Ярослав став єдиним володарем Київської Русі, крім князівства Полоцького, де князював його брат Ізяслав.
За часів правління Ярослава Мудрого було засновано багато міст. Деякі з них було названо на його честь: Ярославль на Волзі та Ярославль на річці Сян, що зараз називається Ярослав і знаходиться у Польщі. Християнське ім'я Ярослава Мудрого було Юрій (Георгій), тому місто Юр’їв неподалік від Чудського озера, яке зараз називається Тарту, та місто Гюргів (нині — Біла Церква), засновані Ярославом, теж були названі на його честь.
При Ярославі Мудрому була написана збірка законів "Правда Ярослава", що діяла на території Київської Русі. Її доповнений варіант відомий нам як "Руська Правда". За часів його правління було серед іншого збудовано Софійський собор і створено бібліотеку Софійського собору.
Ярослав укріплював південний кордон Русі, щоб убезпечити державу проти кочовиків. Ярослав остаточно позбавив Київ від загрози нападів племін печенігів.
Дружиною Ярослава була шведська принцеса Інгігерда, яка потім заснувала у Києві перший жіночий монастир. Десять його дітей були одружені з монархами або родичами монархів інших держав, що зміцнило статус Русі на міжнародній арені.