1. Кількість чисел, що позначаються числівниками, безкінечна. Поміркуйте, чи так само безкінечна кількість числівників. 2 користуючись інформацією з різних параграфів підручника, підготуйте невелике повідомлення про дробові числівники.
3. Користуючись додатковими інформаційними джерелами, підготуйте невелике повідомлення (презентацію) про історію числівників.
1) словосполученням2) чоловічий рід3) підлягали4) предложном5) Відмінювання6) давальний7) одушевлению8) числах9) орудному
Відповідь:
Поняття "інтелігенція", "інтелігентність", на відміну від так званих "вічних" понять, з'явилися в нашій мові порівняно недавно, в 60-х роках XIX століття. Інтелігентами називали людей, що були зайняті розумовою працею, на відміну від тих, хто був зайнятий працею фізичною. Спершу вважали: інтелігентна людина — це та, яка здобула гарну освіту, багато читає, знає іноземні мови. Але можна все це мати і бути неінтелігентним, а можна мати те, що називається природженою, внутрішньою інтелігентністю. І не основне при цьому — диплом про вищу освіту. Ця якість — інтелігентність — наявністю диплома не визначається.
Першим твором в українській літературі, головними персонажами якого стали українські інтелігенти, був роман І. С. Нечуя-Левицького "Хмари". Він став несподіванкою для багатьох, бо панувала думка, що українська література є виключно селянською і в українського народу нікого, крім селян, немає. І. С. Нечуй-Левйцький змалював два покоління інтелігенції. Старше, яке представляє Дашкович, спершу студент, а потім професор Київського університету. Він палко бажає служити народові України — занедбаному, пригніченому, "безщасному". У зрілому віці Дашкович стає пасивним, не принісши користі своєму народові. Його талант марно загинув, "згинув надаремно для України і народу". Хмари над рідною землею хоче розвіяти представник другого покоління української інтелігенції — Павло Радюк. Вік діяльніший за Дашковича — поширює твори Тараса Шевченка, пропагує історію України. І. С. Нечуй-Левицький підводив читачів до висновку: кожне нове, наступне покоління інтелігентів повинно дбати про добробут народу, підносити ідею національної гідності, відстоювати незалежність Вітчизни.
Справжня інтелігентність була властива кращим українським письменникам, яких називали "совістю і сумлінням нації". Серед них — О. П. Довженко. У повісті "Зачарована Десна" він писав про свого батька, неграмотного, забитого вічними нестатками селянина, з глибокою шанобою схиляючись перед його внутрішньою інтелігентністю.
То ж будемо пам'ятати, що справжня інтелігентність — це, насамперед, внутрішня культура, доброта, чуйність, здатність до співпереживання
Пояснення: