1. Кінь на ВПРАВА 166. Доповніть прислів'я, дописавши числівники. ногах, та й то спотикається, разів відмір, а раз від- ріж. 3. п'ятниць на тиждень. 4. Це той, що од- ним пострілом (10) качок б'е.
1. хвилина ще, і схід розпише в сліпучі барви небосхил. [...], і [...]. речення розповідне, неокличне, складне, складносурядне.
2.
3. усе, що з весни потяглося із землі, багатої стало буять. речення розповідне, неокличне складне, складнопідрядне, з складнопідрядним і безсполучниковим типом зв'язку.
[...], (що...), (...).
4. Постав біля Неви, помилувався сфінксами, які сьогодні були кумедно хмурими, бо розтавала паморозь.
речення розповідне, неокличне, складне, складнопідрядне з складнопідрядним і безсполучниковим типом зв'язку.
Ішли лісом два товариші, і вискочив проти них ведмідь. Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й удав з себе мертвого. Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов. Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється: — Ну що,— кагке,— ведмідь тобі на вухо говорив? — А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів тікають.
1. хвилина ще, і схід розпише в сліпучі барви небосхил. [...], і [...]. речення розповідне, неокличне, складне, складносурядне.
2.
3. усе, що з весни потяглося із землі, багатої стало буять. речення розповідне, неокличне складне, складнопідрядне, з складнопідрядним і безсполучниковим типом зв'язку.
[...], (що...), (...).
4. Постав біля Неви, помилувався сфінксами, які сьогодні були кумедно хмурими, бо розтавала паморозь.
речення розповідне, неокличне, складне, складнопідрядне з складнопідрядним і безсполучниковим типом зв'язку.
[...], [...], (які..), (бо...).
Один кинувся навтьоки, видерся на дерево й заховався, а другий залишився на дорозі. Робити йому було нічого: він упав на землю й удав з себе мертвого.
Ведмідь підійшов до нього й почав нюхати: той і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що він мертвий, і відійшов.
Коли ведмідь пішов, хлопчик зліз з дерева і сміється:
— Ну що,— кагке,— ведмідь тобі на вухо говорив?
— А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці від товаришів тікають.