(1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4) Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На/багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!