1. Котре з поданих речень є складним реченням з сурядним і підрядним зв’язком?
а) Вечір був тихий, угорі займалися маленькі небесні ватри, а із-за Чорногори виповзав величезний круглий місяць.
б) Співає Маланці колос, сміється лука ранніми росами, кличуть городи синім сочистим листям.
в) Маємо жити, звичайно, не хлібом єдиним, та довелось мені бачити, як за одну зачерствілу на камінь хлібину згодні віддати все золото на землі.
г) Заревів літак, і зірвав велетень під собою куряву, поклавши на землю руду траву.
2. Котре з поданих речень є складним реченням із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком?
а) Коси знову сичали в траві, косарі бовтались у болоті, слали покоси.
б) Скрипнула хвіртка, а далі забриніли ворота: батько пішов у поле.
в) Як заходить сонце за діброву, як поснуть на плесі сірі гуси, косарі вертаються додому на вечерю.
г) І не здригнеться наш пісенний край, і море гнівом не хлюпне на сушу.
3. Котре з поданих речень є складним реченням з сурядним і підрядним зв’язком?
а) Чорніють високі гори, й синіє вечірня даль, що манить до себе печаль.
б) Райдуга в полі півнеба схиля до колосків, до пшеничної ниви, і голубіє у росах земля після дощу.
в) Вода у Дніпрі прозора і чиста, пісок посивів на косі.
г) За голубими, бронзовими соснами, де в оболонях бродять журавлі, мої діді ходили завжди босими по споришевій, сонячній землі.
4. Котре з поданих речень є складним реченням із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком?
а) Я розумів зелену одвічну мову, з якої мудрість хлібороби п’ють.
б) Стоять в снігу задумані бори, сріблиться іній на кущах кошлатих.
в) Голубіють сніги вдалині, й іній в тиші спочиває.
г) Вже засвітилась на сході ранкова зоря, озвався світанок рожево-пташиним співом, коли вони повернулись до села.
5. Котре з поданих речень є складним реченням з сурядним і підрядним зв’язком?
а) Осока та рогіз за ніч помітно підтяглися вгору, листя на деревах ще більше налилося зеленню, і пташки галасували сміливіше, ніж у попередні роки.
б) Мені здалося, що ми йдемо з тобою серед ланів, а здалека сміється шум прибою.
в) Червоні калини цвітуть у лугах, як щастя дівоче на буйних вітрах.
г) Угор ли крилами качки, у броді скинулась риба.
6. Котре з поданих речень є складним реченням із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком?
а) Ще поле міцно спало, а село жило в передчутті тієї миті, коли зерно впаде в чорну ріллю.
б) Старі поліські села мають обережну вдачу : вони далеко поховалися в полях, за лісами.
в) До міста було ще далеко, коні підбилися, а попереду лежали піски.
г) У грудні вдарили такі морози, що тріскались дерева і земля.
7. Котре з поданих речень є складним реченням з сурядним і підрядним зв’язком?
а) Крізь відчинене вікно залітає порив весняного вітру, а Вадим укотре розповідає, як-то вони на болгар ішли.
б) Сьогодні сонце забрало в осені ще один погожий день, воно ніби й не знало, куди йому занести бабине літо.
в) Час ішов непомітно, вже зовсім розвиднілось, заграли сонячні мечі за лісом.
г) Знову ледве мріють лебеді у полі і шумлять високі тополі.
8. Котре з поданих речень є складним реченням із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком?
а) Сурмлять лісі в зелені сурми аж під хмари, немов тривожаться вони, що спалахнуть війни пожари.
б) До Зінькова залишилося кілометрів десять, коли їх застав у степу вечір, і вони вирішили ночувати в полі.
в) Ще був серпень, ще спека стояла така, що ідеш і млієш.
г) Хтось обережно постукав,але ми не вийшли з хати.
1.вона сиділа замислившись (замислившись-обставина, розділових знаків немає)
2.Вона говорила запинаючись і від зусиль моі щила чоло(запинаючись-обставина, розділових знаків немає)
3. Ліси загорялись пожежею, горіли не стліваючи.( не стліваючи-обставина)
4.Аж тоді Крі~ хоч і огинаючись, і позираючи скоса на Іжака, видобувся з пори і сів біля ш близє.нько(кома після огинаючись, обставина-огинаючись, позираючись, близенько)
5.По цих словах Кріт аж затремтів, а, перетремтівши, сказав
6.Виєнєі гудуть вітри гримучі, дроти ридають на стовпах. І, розметавши крил« ту и мє.туть порошею в сстепа"(в степах-обставина)
1) Мы вышли на поляну, где рос огромный дуб. [ … ], (где…).
(определительное придаточное предложение, вопрос «какую? которую?»)
2) Молодость привлекает тем, что имеет будущее. [ … ], (что…).
(изъяснительное придаточное предложение, вопрос косвенных падежей «чем?»)
3) Он пошел туда, где узкой полоской чернел лес. [ … туда ], (где…).
(придаточное места, вопрос «куда?»)
4) Хотя я недавно читал эту книгу, плохо помню её содержание.
(хотя…), [ … ]. (придаточное уступки, вопрос «несмотря на что?»)
5) Когда идешь в дальнюю дорогу, то уже не разбираешь погоды.
(когда…), [ то … ]. (придаточное условия, «при каком условии?» (когда=если)
6) Всегда отыщешь новизну вокруг, если меняешься сам. [ … ], (если…).
(придаточное предложение условия, вопрос «при каком условии?»
7) Недаром говорится, что мастера боится. [ … ], (что…).
(изъяснительное придаточное, вопрос косвенных падежей «что?»)
8) Чтобы не заблудиться в лесу, собирая грибы, я беру с собой компас.
(чтобы…), [ … ]. (придаточное цели, вопрос «зачем? с какой целью?»
9) Мне хотелось уйти туда, где можно спокойно предаться своим мыслям.
[ … туда ], (где…). (придаточное места, вопрос «куда?»)
10) Как только мы вошли в лес, сразу попали на тропинку.
(как только…), [ сразу… ]. (придаточное времени, вопрос «когда?»)
11) Наперёд не угадаешь, где найдёшь, где потеряешь.
[ … ], (где…), (где…). Два изъяснительный придаточных предложения, вопрос косвенного падежа «что?»)
12) Вновь я посетил тот уголок земли, где я провел изгнанником два года незаметных. [ …тот ], (где…). (определительное придаточное, вопрос «который?»)
13) Я вас любил так искренно, так нежно, как, дай вам бог, любимой быть другим. [ … ], (как…). (придаточное образа действия, вопрос «каким образом?»)
14) Там, где близ поверхности есть хотя бы небольшое количество меди, обязательно найдется и малахит. [ там, (где…), … ]. (придаточное места, вопрос «где?»)
15) Река так блестит и сверкает на солнце, что глазам было больно. [ так… ], (что…). (придаточное образа действия, вопрос «каким образом?»)
16) Легко работать, когда знаешь, что твой труд ценят.
[ … ], (когда…), (что…). Предложение с параллельным подчинением:
«когда знаешь» - придаточное условия (при каком условии?)
«что твой труд ценят» - это изъяснительное придаточное (что?)
17) Если рвёшь розы, думай о шипах! (если…), [ … ]!
(придаточное времени, «в какое время?»)
18) Не будьте равнодушны, ибо равнодушие смертоносно для души человека.
[ … ], (ибо…). (придаточное причины, «почему?»)
19) Я убежден, что настоящая воспитанность проявляется, прежде всего, у себя дома, в своей семье, в отношениях со своими родными.
[ … ], (что…). (изъяснительное, вопрос «в чем?»)
20) Знания, которые не пополняются ежедневно, убывают с каждым днем.
[ …, (которые…), … ].(определительное придаточное, вопрос «какие?»)