1. Морфеміка вивчає... А Правила вимови слів. Б Значущі частини слова.
В творення слів. Г Слова, їх значення, походження, використання.
2. У якому рядку всі слова утворені основоскладанням?
А Основоскладання, медсестра, всюдихід, надбрівний.
Б Хмарочос, життєпис, лісостеп, синьо-жовтий.
В США, УТН, СПУ, ООН.
Г Мед-пиво, туди-сюди, облвно, прехороший.
3. У якому рядку слова розташовано так, щоб кожне попереднє було твірним для
наступного?
А Правда — правдивий — правдивість. Б Правдивість — правдивий — правда.
В Правдивий — правда — правдивість. Г Правдолюб — правдивий — правда.
4. У якому рядку іменники мають тільки форму множини?
А Королі, Дніпро, жаль, небо. Б Черкаси, дріжджі, двері, ножиці.
В Гроші, солодощі, золото, кисень. Г Гордість, Чернівці, Лубни, пахощі.
5. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?
А Бурштинове намисто, осінній день, морський берег, перелітні птахи.
Б Срібний перстень, лебединий пух, смарагдове світло, твердий матеріал.
В Ніжний голос, тепла хвиля, широке поле, юна дівчина.
Г Тоненький струмок, радісна посмішка, стрункий юнак, дешевий автомобіль.
6. У якому з наведених рядків всі прикметники належать до твердої групи?
А Повен, певен, мамин, чистий. Б Народний, вразливий, Олексіїв, короткошиїй.
В Справжній, худий, сестрин, дорогий. Г Синій, білолиций, літній, дядьків.
7. Числівник один відмінюється як...
А Кількісні числівники. Б Порядкові числівники.
В Займенник той. Г Іменники.
8. У якому рядку всі числівники неозначено-кількісні?
А Трильйон, багато, кілька, мало. Б Стонадцять, кількадесят, декілька, багато.
В Кілька, сорок, мало, кількасот. Г Більйон, один, дві третіх, перший.
9. У якому рядку всі числівники за будовою є складними?
А Дев’ятнадцять, триста, двадцятеро, кількадесят.
Б Кількасот, дев’яносто п’ятий, один, три.
В Сто, триста сорок, двадцять чотири, п’ятдесят сім.
Г Тридцять сім, сорок п’ять, сімдесят шість, двадцять п’ять.
10. Які займенники відмінюються як числівник два?
А Стільки. Б Я В Себе. Г Той.
11. У якому рядку всі займенники неозначені?
А Хто, отакий, той, всякий.
Б Ніхто, нічий, ніякий, ніщо.
В Дехто, хто-небудь, якийсь, будь-чий.
Г Ні до кого, хтозна-скільки, абихто, абиякий.
12. У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс?
А Аби/який, хтозна/який, хто/сь, казна/хто.
Б Хтозна/чий, казна/хто, будь/який, хто/небудь.
В Що/сь, що/небудь, хтозна/скільки, ні/скільки.
Г Ні/який, аби/який, казна/який, хтозна/який.
вигнувши
учепившись
розкриваючи
затуляючи
Василько, стоячи (недоконаний) на лаві, в дитячому чистому подиві позирав на матір, не розуміючи (недоконаний) , що їй болить, чому великі сяючі сльози раптом бризнувши (доконаний) з очей, повільно котяться і котяться по щоках. В погожі дні Данько, напнувши (доконаний) на плечі материн латаний кожух, любить поратися надворі по хазяйству або, вийшовши (доконаний) до річки, подовгу стоїть з костуром на згірку, уважно приглядаючись (недоконаний) до світлої, розблислої на сонці зарічанської далечі, чутливо прислухаючись (недоконаний) до молодих бентежливих звуків весни
1. Чорнобривці- підмет, Одцвітають- присудок, Маминими руками- додаток.
1.2. Після "Чорнобривці" ставимо кому.
2. Земля- підмет, Спить- присудок, снігами- додаток.
2.2. Після "Земля" ставимо кому.
3. Каштани- підмет, Нагадують- присудок, Розбуджені- означення, Весною- додаток, Свічки- підмет.
3.3. Після "Весною" ставимо комую.
4. Курличуть- присудок, Вирій- обставина, Синьому- означення, Небі- обставина, Журавлі- підмет.
4.4. Після "Вирій" ставимо кому.
5. Співаюче- обставина, Ідуть- присудок, Дівчата- підмет.
5.5. Розділових знаків не ставимо, окрім знака оклику в кінці.
6. Йде- присудок, Весна- підмет, Запашна- означення, Квітами-перлами- додаток, Закосичена- обставина.
6.6. Після "Весна" ставимо кому.