1. Морфологічну помилку допущено в рядку:
А запобігаймо грубим помилкам
Б збережіть природу чистою
В ходімо на нову виставку
Г давайте жити дружно
Д до Бучак Любославі Йосипівні
2. У якому рядку всі слова є іменниками спільного роду:
А листоноша, учитель, директор
Б староста, задавака, сирота
В професор, колега, суддя
Г незнайко, плакса, степ
Д нероба, незграба, вельможа
3. Лише форму множини мають обидва іменники рядка:
А дебати, кеглі
Б надра, бенкети
В іменини, землі
Г ворота, радощі
Д штани,суперечки
4. До першої відміни належать усі іменники варіанта:
А ясла, кума, площа, межа
Б староста, хлоп'я, вулик, кузня
В сестра, воєвода, суддя, верба
Г кенгуреня, душа, дорога, ріка
Д жага, Лука, чебуречна, миля
5. Прочитайте фрагмент поезії.
З того часу в Україні жито зеленіє;
Не чуть плачу, нігармати, тільки вітер віє,
Нагинає верби в гаї, а тирсу на полі…
Укажіть, скільки в цьому фрагменті іменників твердої групи:
А 4
Б 5
В 7
Г 8
Д 10
6. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в
рядку:
А кравець, буревій, рядок
Б кисень, Київ, предмет
В вечір, січень, портрет
Г жаль, іменник, струмок
Д жир, хліб, електровоз
7. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в
рядку:
А сюжет, хокей, ставок
Б вогонь, завод, конфлікт
В хор, бальзам, мільйон
Г барвінок, дощ, гараж
Д тиждень, рік, палац
8. Форму кличного відмінку творено НЕПРАВИЛЬНО в рядку:
А Іване
Б Іванко
В Степане
Г Руслано
Д Саве
9. У яких іменниках у формі орудного відмінка однини подовжуються м’які
приголосні:
А заполоч, блакить, височінь
Б нехворощ, фальш, суміш
В повість, любов, річ
Г мати, гордість, північ
Д радість, ніч, розкіш
10. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать:
1) чоловічий А Тбілісі, дівчисько, кашне, око
2) жіночий Б Карпати, листоноша, денді, колега
3) середній В сирота, забіяка, роззява, задавака
4) спільний Г суддя, вужака, шимпанзе, собака
Д Чилі, путь, Міссурі, бабище
Н.в.- п'ятсот п'ятдесят чотири
Р.в.- п'ятисот п'ятдесяти (п'ятдесятьох) чотирьох
Д.в.- п'ятистам п'ятдесяти (п'ятдесятьом) чотирьом
З.в.- п'ятсот п'ятдесят чотири, п'ятсот п'ятдесятьох чотирьох
О.в.- п'ятьмастами (п'ятьомастами) п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) чотирма
М.в.- (на) п'ятистах п'ятдесяти (п'ятдесятьох) чотирьох
Н.в.- сімсот сорок вісім
Р.в.- семисот сорока восьми (вісьмох)
Д.в.- семистам сорока восьми (вісьмом)
З.в.- сімсот сорок вісім
О.в.- сьомастами (сімомастами) сорока вісьма (вісьмома)
М.в.- (на) семистах сорока восьми (вісьмох)
Н.в.- п'ятсот п'ятдесят четверта; сімсот сорок восьмий
Р.в.- п'ятсот п'ятдесят четвертої; сімсот сорок восьмого
Д.в.- п'ятсот п'ятдесят четвертій; сімсот сорок восьмому
З.в.- п'ятсот п'ятдесят четверту; сімсот сорок восьмий (восьмого)
О.в.- п'ятсот п'ятдесят четвертою; сімсот сорок восьмим
М.в.- (на) п'ятсот п'ятдесят четвертій; (на) сімсот сорок восьмому
ответ: Зустріч у лісі
Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас.
Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв нас: "То був не вовк, просто собака, схожий на вовка". Тоді, заспокоївшись, я запитала, чому цей собака тут гуляє, так далеко від людей. І Олександр Степанович розповів мені таку історію...
Була зима. Лісничий, що наглядав за цим лісом і жив неподалеку, йшов рано-вранці на риболовлю і вирішив по дорозі зайти до лісу, подивитись, як там справи. Вже виходячи з лісу, чоловік почув тихеньке скавчання. Він прислухався. Скавуління лунало з-за величезного, припорошеного снігом дерева. Лісничий поспішив туди і за деревом в снігу він побачив мале цуценятко, що дуже змерзло. Чоловік, не гаючи часу, схопив його, заховав у рукавицю і швидко побіг додому.
Прибігши, він поклав цуценя і почав його гріти. Цуценятко зігрілося, вижило. Лісник його вигодував, виростив. Виріс з маленького кволого цуценяти величезний сірий собака, що назавжди залишився вірним ліснику, що врятував його від смерті. Живе цей пес з лісником, а вдень гуляє лісом. Його всі знають і ніхто не боїться. А звуть його просто — Вовк, бо дуже він схожий на нього.
Почувши цю історію, ми з подругою ще трохи посиділи, а потім раді і щасливі за Вовка пішли додому. І всю дорогу я думала про те, як добре, що на світі є такі люди, які люблять, охороняють тварин і в скрутну хвилину допомагають їм.
Объяснение: