1.На місці пропуску в усіх словах пишемо букву –е- 1)пр..тендент, пр...тензія, пер..фраза, гіпот..за.
2)пр..йскурант, пер..метр, пр..феранс, пр…цедент.
3)пр..зентація, пр..зидент, пр..зидія, реп..титор.
4)пер..петія пр...фект, гор..зонт, г..рбарій.
5)пр..дикативний, пр..зент, пер..тоніт, пер..ферія
2.У всіх словах на місці крапок потрібно писати літеру –и- в рядку
1)фр..стайл, каст..нг, бадм..нтон, дис…дент, реч…татив
2)д..якон, р..ф, тр..умф, п..нцет, пс..холог
3)д..лер, консалт..нг, академ..я, імун..тет, р…торичне
4)м..трополит, д..фузний, ант..теза, пюп..тр, еп…фора
5)к..нджал, к..сет, єп..скоп, ч..пси, клас…цизм
3.Звук [д] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
1)тиж[..]невий, [..]ублікат
2)му[..]рість, [..]жерельний
3)переїз[..]ний, [..]рібнесенький
4)фу[..]бол, [..]алеко
5)пере[..]овсім, [..]звонити
4.Літери я, ю, є позначають два звуки в усіх словах рядка
1)єфрейтор, під'юджувати, вим'я, ллється
2)Євангеліє, стою, кур'єр, грильяж
3)Стеф'юк, черв'як, плюс, Ямайка
4)ювелір, кювет, ямб, позв'язувати
5)ячмінь, яєчня, колосся, бюджетм
5.Помилку допущено у твердженні
1)літера ґ передає звук [ґ]
2)шиплячі звуки вимовляють твердо
3)буквосполучення дж, дз передають злиті звуки
4)у кінці слова після голосного [в] вимовляють із наближенням до [ф]
5)звук [о] наближається при вимові до [у] перед наголошеним складом з [у]
6.Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка
1)джерело, криївка, полум'я, моховиння
2)матір'ю, в'юн, ящірка, кар'єра
3)зйомка, пуп'янок, полум'я, м'яч
4)сміюся, молюся, боюся, годуюсь
5)симетрія, щогла, з’їхати, зілля
7.Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка
1)розвали[..]и, прин[..]ер
2)хваля[..]ься, [..]ролейбус
3)с[..]анція, фу[..]бол
4)вар[..]овий, боро[..]ьба
5)[..]еатр, студен[..]ський
8.Однакову кількість букв і звуків має кожне слово в рядку
1)юнь, мільярд, вольєр, праця
2)відділ, веснянка, світлиця, двісті
3)джемпер, робота, свято, немовля
4)світишся , свічка, галявина, ґанок
5)юннат, кузня, риба, обличчя
9.Літери я, ю, є, ї позначають два звуки в усіх словах рядка
1)духмяний, пам'ять, угіддя, сміється
2)в'яз, дит'ясла, вія, рутвяний.
3)бур'ян, крюк, м'ясо, довір'я.
4)костюм, безодня, сузір'я, подвір'я.
5)міжгір'я, їстівний, явір, маятник очень
1. Речення, у якому частини синтаксично рівноправні, називається складним? - так
2. Складносурядним є речення: Синіє угорі ласкаве небо, а в ньому знов курличуть журавлі.? - так
3. Сполучники служать для вираження граматичних відношень між словами у реченні і словосполученні? - ні
4. Сурядні сполучники вживаються на позначення явищ, які протиставляються? - ні
5. Сполучники а, але, та, зате – розділові? - ні
6. У реченні: «Чи ти мій сон, чи ти моя муза?», – вживаються протиставні сполучники? - ні
7. За значенням сполучники поділяються на такі групи: розділові, єднальні, протиставні? - ні
8. У реченні: «Ще зими не видно і в бінокль, та вже вітер вищипнув листок із чуприни клена коло хати», – явища протиставляються? - так
Нетрадиційним методом викладу навчальних дисциплін можна вважати і використання лектором прислів'їв і приказок, що є душею народу і характеризують його менталітет. Так, при викладанні курсу "Соціологія міжнаціональних відносин" бажано навести ряд прислів'їв, що розкривають характер, традиції, побут різних національностей, зокрема тих, що населяють Україну. Такий матеріал може добре запам'ятатися. Наприклад, характеризуючи українців як націю, можна відзначити гостинність народу, підкресливши це прислів'ям: "Гість у дворі - хліб-сіль на столі".