- я такий нудний, бо ж незмінний. іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
і вирішив він піти з країни мови.
одного дня прокинулися мешканці мови, а прислівника вже й слід прохолов. спробували говорити питати одне одного. щось негарно виходить. сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). вирішили всі разом шукати.
знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. і до сих пір живуть разом щасливо.
Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу. Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися. Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику! Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!" Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися... І нарешті ухвалили ПРАВИЛО: префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами. І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК, учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги. м. Феодосія.
одного разу прислівник розачарувався у собі.
- я такий нудний, бо ж незмінний. іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
і вирішив він піти з країни мови.
одного дня прокинулися мешканці мови, а прислівника вже й слід прохолов. спробували говорити питати одне одного. щось негарно виходить. сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). вирішили всі разом шукати.
знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. і до сих пір живуть разом щасливо.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X,
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!Юлія НОВАК,
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги.
м. Феодосія.