(1)Наталка стояла на кладці з рушницею і,трохи зігнувшись,дивилась у воду нерухомо,- пильнувала тайменя,що від двох днів заволодів увагою цілої іхньої колонії.(2) Здоровенний таймень жив межи кам'яними брилами у водяній прірві і лише іноді показувався на чистих мілинах,але зникав,як тільки турне хтось на березі. (3)увесь інтерес полювання полягав у тім,що тайменя тяжко було підстерегти,а ще тяжче було вистрелити в воді:тільки пущена встроч куля могла досягти мети. (4)пущена ж під кутом куля тьохкала об воду,робила рикошет і дзижчала геть .(5) Наталка заплвзялась на нього особливо - така вже була у неї вдача. (6)стояла,як статуя,як нежива,і дивилась,не моргаючи,в глибінь.

речення у тексті ускладнено всіма поданими компонентами,Окрім
А)відокремленого означення
Б) Однорідних присудків
В) відокремленої обставини
Г)порівняння

Яка це добра й світла година, коли село йде на Великдень до церкви! Вийнято зі скринь і шаф найкращий одяг, а для нас він таки найкращий у світі. Вишивані сорочки та блузи, на яких барвляться квіти й чарують око предивні візерунки, вишивані кептарики, брилики на хлопчиках, віночки й стрічки на дівчатках. І все це нове, одягнуте сьогодні вперше, бо цілий рік готувалося до Великодня. Сплетені з лози й роз­мальовані майстровими руками кошики, прикрашені вишиваними рушниками. Усе чисте й біле, як цей світ, чекає на себе краплі свяченої води.

А церква й довкола церкви — мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятити паски. Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній тленості. Рід коло роду, як з давніх-давніх часів. А серце звернуте до неба, і тиша така дзвінка, ніби щойно над цим окрайцем української землі перелетіли святі.

І не перепинити цієї живої народної ріки до церкви, бо в її святості живе наш дух, бо так виростали наші традиції, єдналася нація, так благословилася незалежна Україна

Птахи відлітають у теплі краї, тому що вони не переносять холодів. У вирій відлітають і ластівки, і жайворонки, і зяблики, і малинівки, і дрозди. Взагалі більша частина птахів восени відлітає у вирій. Але як вони це роблять?
Підготовка птахів до відльоту.
Птахи одразу після того, як у пташенят почали відростати крильця, починають готуватись до перельоту. Підготовка до польоту починається ще влітку, задовго до самого перельоту. Великі птахи навчають маленьких потрохи літати. Пташиний відліт починається восени, але в різні періоди часу. У кожному році строк їх відльоту залежить від погодних умов. Причому не тільки від температури повітря, але, здебільшого, від сили і напрямку вітру. Птахи вибирають для себе такі умови погоди, щоб не було грози і сильного дощу. Вони відчувають час, коли переліт буде проходити в ідеальних умовах, тому у різних роках вони можуть відлітати в різний час.
Відліт птахів.
Птахам необхідно відлітати взимку, тому що земля замерзне і вкриється снігом, і тоді їм нічого буде їсти. Перельоти пов’язані з багатьма труднощами, тому під час перельоту багато птахів гине, але це не настільки велике число у порівнянні з тим, скільки б їх загинуло, якщо б вони залишились зимувати. Вони вибудовуються у пташиний клин, який має свого ватажка. Ватажок летить попереду всіх птиць, він вказує їм напрям. А вже за ватажком по діагоналі з обох сторін, летять інші птахи. Швидкість перельоту за добу може тривати від сорока до тисячі кілометрів.
Птахи щоосені відлітають, але обіцяють повернутися. По-іншому не може бути. Вони обов’язково з’являться навесні.