1) Не козак, що поборов, а , що вивернувся. 2) Не страшний чорт, як його малюють.
3) З ким поведешся, й наберешся.
4) Яке коріння, й насіння.
5) Не в хороша, що чорноброва, а в, що діло робить.
6) Хто землю удобряє, й земля повертає.
7) Зимова днина: сюди тень, туди тень, — та й минув день.
8) Бджола мала, а й працює.
9) Хто рано підводиться, за і діло водиться.
ЗРАЗОК речення – Яка трава, й сіно.
Довідка: такий, тім, той, того, така, таке, цім, тому, та, тим.
Вправа 2.
І. Спиши речення, вставляючи потрібні за смислом означальні займенники.
ІІ. Підкресли ВСІ члени речення.
ІІІ. Випишіть означальні займенники разом зі словами, до яких вони відносяться. Визначте рід, число й відмінок використаних означальних займенників.
1) За Україну! З огнем завзяття ру¬шаймо, браття, вперед!
2) птиця має свій голос, поле має свій колос, справа має свої почини, казка — свої причини.
3) І миті не можна повернути, Щоб заново, по-іншому прожить.
4) Сріблястий шлях, прокладений місяцем, простягся морем до берега.
5) Мислив я, що серце Має ритм одмінний, біль, радість, стук і кров.
6) І фініш — це, по суті, старт.
7) двір хазяйським оком держиться.
8) Не можу стояти доки працюють, піду полежу.
ЗРАЗОК речення – Не маю зла до народу.
ЗРАЗОК речення – собі щастя кує.
Довідка: кожен, інший, кожний,всякий,іншого, само¬го, кожна, жодної, іншу, кожне, всі, інші.
Осінь
Кажуть що осінь навіює сум. А я не згоден! Мені подобається осінь,якщо глибоко не замислюватися над тим , що природа нібито вмирає.
Я люблю дощову погоду. Дощ стукотить по парасольці чи по даху , а мені байдуже. Він ніби створює враження невпинної дії.
Особливо вражає мене осінь яскравістю й різноманіттям барв. Нещодавно темний ліс чи парк раптово засвічується жовтим сяйвом. Таке ж воно гарне , це різнокольорове листячко!
а там,як виявилось,вирвані аркуші з моїм твором.Моєму печальному розчаруванню не було меж.Вчителю я нічого не сказала.Мовчки закрила зошит і сказала,ще не виконала домашнє завдання.Отримала двійку.Довго думала,хто ж це міг зробити.Чомусь здавалося,що це однокласники так невдало пожартували.Прийшла додому похнюплена.Менший братик підбіг і дав мені цукерку.Це мене здивувало,адже раніше таких приступів доброти за малим не помічала.І тут таке зізнанняВчора,граючись,він випадково вирвав листки із зошита і таким хотів вибачитися за скоєне.
Ось так)