1.Немає сумніву, що наші сучасники, які зацікавилися досвідом розбудови й утвердженням української мови у 20-ті роки ХХ ст., знайдуть можливість використати ці напрацювання у сьогоденні. 2.Важливі не тільки конкретні словесні знахідки мовознавців 20-х, а й висока відповідальність за мову, національну культуру, дух нескореності й творчого чину наших попередників-подвижників.
3.Зауважимо, що в Європі, зокрема, у слов’янських країнах, набув розмаху рух за збереження національної мовної автентики, зосібна діалектних джерел, які нині зазнають інтенсивних нівеляційних змін.
4.В Україні також зроблено чимало, аби зберегти народну словесну культуру, народну оповідь як вияв народної мовотворчості.
5.Багато зроблено у Чорнобильській зоні, на Прикарпатті, Буковині, Закарпатті, Наддніпрянщині, Слобожанщині.
6.Проте це крапля в морі порівняно з тим, що необхідно зробити для збереження мовної пам’яті у тих обсягах, якими оперують нині інші національні наукові школи
де прості речення, прості ускладнені, та складні речення?

Відповідність між односкладними реченнями та їх видами:
1) Односкладне неозначено-особове. - Г. У горах оголосили надзвичайний стан.
2) Односкладне означено-особове. - Б. Любіть Україну всім серцем своїм.
3) Односкладне узагальнено-особове. - В. Голу вівцю не стрижуть.
4) Односкладне називне. - А. Сині гори. Долина.

40. Відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядних обставинних:
1) Обставинне мети. - Б. Щоб добре жити, треба працю любити (Нар. творчість).
2) Обставинне дії. - В. Як дбаєш, так і маєш (Нар. творчість).
3) Обставинне місця. - А. Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко).
4) Обставинне допустове. - Г. В пустелі стояла спека, дарма що був тільки квітень (Ю. Яновський).

41. Відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення:
1) Відокремлене означення. - В. Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій (В. Сосюра).
2) Відокремлена прикладка. - Г. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна.
3) Відокремлена обставина. - Б. Усяка пташечка, радіючи, співала (Б. Грінченко).
4) Відокремлений додаток. - А. Старий ніякої роботи не признає, окрім пасіки (О.Гончар).

*Уточнювальна відокремлена обставина:   Д. Тут, в полонині, небо накриває безлюдні простори (М. Коцюбинський).

42. Відповідність між фразеологізмами та їх правильними тлумаченнями:
1) Душі не чути. - А. Самовіддано любити.
2) Підсунути свиню. - В. Зробити неприємність.
3) Бігати як курка з яйцем. - Б. Приділяти незаслужену увагу.
4) Укрутити хвоста. - А. Приборкати, домогтися послуху.

Правда. Многие из нас врут, не раз и не два в день. Но почему же мы это делаем? ответ прост. Скрывая правду, или говоря ложь, мы делаем легче свою жизнь. То есть в какой то мере уходим от ответственности, или не нужных нам дел. Ложь позволяет нам казаться лучше, на фоне других, не обидеть близкого нам человека, или просто напросто снизить нашу вину в чем-либо. А вот говорить всегда правду, это совсем не просто. Многие люди отвергнут вас, многие перестанут общаться. И будут возникать ситуации которые совершенно нам не нужны! Чтобы всегда говорить правду, нужно вести себя соответствующе, не преступать закон, общаться с определёнными людьми и т. д. ! Но в нашем мире жизнь без лжи невозможно, так уж при люди! И главное знать то, что когда человек говорит правду, это не значит что так и есть на самом деле, это значит что он сам себя в этом убедил! Удачи !:)