1. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено): А То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.
Б Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною
ВА мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.
Г Вже здалеку бачу маленьку сиву постать на обніжку.
Объяснение:
Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...
ответ:Основн словотворення в українській мові: перехід з однієї частини мови в іншу
Категорія Будова слова. Словотвір
Увага! Тренувальні тести
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Є дві великі групи в, за до яких в українській мові утворюються слова: морфологічна і неморфологічна. Вище ми розглянули морфологічну групу в словотвору, до яких належать: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіація.
Неморфологічна група складається із морфологічно-синтаксичного, лексико—синтаксичного та лексико-семантичного в словотвору.
Найпоширенішим є морфологічно-синтаксичний б, який ще називають переходом однієї частини мови в іншу. Суть його досить слово не зазнає змін в написанні чи звучанн змінюється роль, яку воно відіграє в реченні, а також його значення. Наприклад, порівняймо два речення:
1. Український військовий корабель увійшов в гавань.
2. Кирило завжди мріяв стати військовим.
У в обох реченнях вживається слово «військовий», однак значення воно має різне. В першому випадку це прикметник, який є означенням до іменника «корабель». У другому випадку «військовий» - це іменник, що має значення - - особа, що служить у війську, в реченні слово – частина складеного присудка. Як бачимо «військовий» з прикметника перейшло в іменник і також змінилася його синтаксична роль. Саме тому цей б словотвору ще називають морфологічно-синтаксичним.
Объяснение: