1) Неповним є речення (на місці тире можна вставити слово) * А Моя свобода – завжди при мені.
Б Вітри галактик – вічні скрипалі.
В Поезія – це завжди неповторність.
Г Кохання, вірність – істини одвічні.
Д Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
2)Укажіть, яке із наведених речень НЕ є називним. *
А Духмяність тонка листопаду.
Б Дотик милої руки.
В Холодні, голі віти.
Г Земля нездолана і горда.
Д Рання весна.
3) Речення "Будь увічливим при спілкуванні з дорослими" є *
А означено-особовим
Б неозначено-особовим
В узагальнено-особовим
Г безособовим
Д називним
4) Тире на місці пропущеного члена вжито в неповному реченні в рядку *
А Жовтий колір означає розлуку, а в поєднанні з червоним – нагороду й повагу.
Б Ви, мабуть, здивуєтеся, дізнавшись, що картопля – заморський продукт.
В Творчість Георгія Нарбута – яскрава сторінка в українському мистецтві.
Г У християнстві дуб – символ гордості й пихатості.
Д Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна.
5) Укажіть односкладне речення *
А Сердитий вітер завива...
Б Мій дім був на краю села.
В Немеркнуча даль століть.
Г Ріка — яскраве віддзеркалення життя.
Д Цей хліб — це праця ваших рук.
Нужно ответить до 14:00

Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її(присвійний займенник) навчила бабуся.
Якщо мати за своєю (присвійний займенник)  природою є втіленням ласки, ніжності, надмірної доброти, то з батьком асоціюються значно вимогливіші, практичніше означення.
Моя(займенник) улюблена кішка дуже пластична і граціозна, любить пострибати.
В піснях її(займенник) рубінові плоди прирівнювали з мужністю та патріотичними почуттями, любов’ю до Батьківщини.
Дуб — сонцелюбне дерево, його(займенник) плоске широке листя дає можливість світлу пройти крізь нього до самої землі, де росте безліч більш дрібних рослин.
Он дерева набрали на своє(займенник) гілля стільки пухнастого снігу, що, здається, не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад.

Я люблю свою батьківщіну. Люблю її безкрайні простори, засіяні золотавим колосом, могутнє Дніпро, що широко простягається вздовж великих берегів, пронизуючи саме серце моєї держави. Я люблю свій народ, і знаю що він любить мене. Україна багата та вродлива наречена, яку весь світ вважає могутнью та непокорною. Вона омита кров’ю своїх сінив багатою віковічною істрією. Не одне століття вона боролася за свою незалежнисть. Дух незламності живе в серці кожного українця, в його крові тече загартованність та жага до жіття.

Україна в майбутньму стане перспективною державою, бо вона має працьовитий народ. В її землях найцінніше, що може дати природа людині. Ми маємо все що може зробити нас щасливими: природні ресурси та сімейні цінності, культуру та розумовий потенціал. Ми маємо обрати вірний шлях, що приведе до розвитку ураїнського суспільства. Україна стане розвиненою промисловою державою. Її майбутнє за технічним розвитком, адже українці—це розумна нація. Величезна кількість вчених українців, працює закордоном, бо їх там цінують більше. Але Україна зможе навчитися цінувати та підтримувати інтелектуальний талант свого народу, вона забезпечуватиме гідне життя найуразливішу ланку суспільства.

Україна зможе підвестися з колін, припинити кровопролиття свого народу. Не допустити розірвання на шматки. Вона не може мати іншого шляху, адже вона робила це завжди і зробить це знов. Я пишаюся своїм корінням, своєю культурою, своєю вірою в світле майбутнє України. Жовто-блакитний прапор завжди символізуватиме блакитне чисте небо, та безкрайні простори золотавої пшеніці. Мій народ збереже свою історію. Від моря до гір, від степу до рік, від дідів до сінив, від матері до дитини, ми все пронесем та віддамо нащадкам, бо то наша істрорія, то наша земля