В склянку з водою вкинули грудочку ґрунту. З грудочки виходять бульбашки. Це свідчить про наявність повітря у ґрунті. Розмішуємо ґрунт в склянці . На дно осіли глина, пісок, а зверху плавають шматочки корінців, стебел, листочків. Це свідчить про те, що ґрунт складається з глини, піску та перегною – відмерлих решток рослин та тварин. Поклали ґрунт в вогнетривку посудину і нагріли на вогні, тримаючи над ним холодне скло. На склі з’явилися краплини води. Це свідчить про те, що у ґрунті є вода. При подальшому нагріванні над ґрунтом з’являється димок, відчувається запах паленого листя, сміття.Це вказує на те, що в ґрунті є залишки рослин.Зі склянки, в якій розмішували ґрунт, взяли декілька крапель води на скляну пластину та нагріли над вогнем.Вода випарувалася, а на склі залишилися білі плями. Це – мінеральні солі – ще одна складова ґрунту.Вони були розчинені у воді, а коли вода при нагріванні випарилася, мінеральні солі стали помітні.
Про тараса шевченка написано багато. своєю посвятою українській справі, боротьбі за покращення життя простого люду, він заслужив собі невмирущу вдячність від свого народу. слово це одразу проникало до серця кожного українця. оцінили його і люди в багатьох інших країнах світу. в людини, яка малознайома з широкою творчістю кобзаря може виникнути враження, що тараса григорович був власне виключно поетом соціального утиску. дійсно він копав в глибину історії аналізуючи причини невдач свого народу, хоробро намагався заглянути в майбутнє, яке незважаючи ні на що бачив як вільну нову сім’ю, в якій просив і його пом’янути незлим тихим словом. велику увагу шевченко приділяв історії власного народу створивши для нас хрестоматійні твори з осмислення деяких подій української історії. проте багато його робіт як літературних, так і художніх просякнуті духом захоплення природою її неповторною міццю та досконалістю. явища неживої природи, представники флори та фауни є неодмінними атрибутами його поезії, широко представлені вони і в його художній творчості. читать полностью:
