1. Перепишіть, вставляючи и, або, поясніть написання слів іншомовного походження,
Інду зм, інвестиця, Сря, конофестиваль, бадминтон, фаско,
серт.ф..кат, Греция, Чилі, врджаня, грациозний, самбол, клар,
лаборант, астеро..д, болд, ориентар, коефіцієнт, етос, мот, еписко,
Дапазон, Силует, психоанализ, традиция, спорт.бні, біонеретка, цезий,
цл..ндр, мозака, радіофізика, факар, ф.н., піци като, приоритет,
д.намо, станція, Шекспір, цистерна, Ш.Фр, Д.Сум, Смпата, речатив,
р.тм, бензин, д.алог, д. скотека, довзія, діадема, абориген, клієнт,
ант.б..отик, методка, золяція, маf.cтраль, бук..н.ст, акустка, ora, art,
дев..3, операция, архітектор, радус, мозака, дозиметр, радіст.
2. Виправте огріхи вживання запозиченої лексики у словосполучения,
запропонувавши власний варіант. Відповідь обгрунтуйте,
Вступна преамбула, літописні аннали історії, провідний пріоритет, настінне
панно, переважний привілей, документальне досьє , апеляційне
оскарження, захисний імунітет, прохальна петиція, кумедний курйоз,
захопливе хобі, круїзна морська подорож, прейскурант цін, кваліфікаційна
атестація спеціалістів, головний флагман, родинна династія, кількісний
тираж книги, розписна гжель на посуді, хибна ілюзія, першокласний
віатуоз.
Кожна людина має крила. Не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. Вони невидимі - духовні - і складаються(за трактуванням Ліни Костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.
Ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. Спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх крилах...
І ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.
Україна – велика держава, якою протягом століть керували князі і царі. Але особливою національною рисою є історія гетьманській України, що охоплює період з ХVIІ ст. до 80-х років ХVIIІ ст. Вона значною мірою таємнича, все що було пов’язано з політичною, етнокультурною автономією нашого народу з відомих причин було не бажаним для глибокого висвітлення і тривалий час замовчувалося. Зараз тема незалежності виходить на поверхню, з’являються цілі концепції історичного розвитку України, а саме - проблема історії гетьманщини.
Виконавши технічний матеріал, підготувавши портрети, давши анотації та історичні довідки, ми спробували зробити відкриття цієї галереї дуже урочистим.
експозиції портретів гетьманів, наукових досліджень старовини та виступу художніх колективів з українськими народними піснями давало відчуття цілісної культурологічної концепції.
На виставці представлено чотирнадцять портретів, і цей вибір гетьманів, звичайно, не випадковий. Сергію Івановичу, яких концепцій історичного розвитку України ви дотримувались коли готували матеріали щодо створення Галереї?
показати ідею соборності, єднання всіх українських земель, як гаються в період Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепи та інших гетьманів. З іншого боку нескінченні чвари, міжусобиці, зрадництво. Все це теж є ознаками гетьманської доби, і галерея дає змогу проводити велику виховну роботу, формувати історичну пам’ять без якоїсь ретуші та ідеалізації, з метою показати українську історію без прикрас, для того щоб наше сучасне молоде покоління виховувалося в патріотичному дусі, дусі любові до своєї історії, якою б драматичною і трагічною вона б не була. Тому що це - наша історія, і переписати ми її не можемо і не маємо права, а можемо тільки інтерпретувати з позиції сучасних методів пізнання, додаткових джерел та, для того, щоб Україна не повторювала помилок, які були допущені тоді. По друге для того, щоб ми усвідомлювали вічні цінності, як воля, свобода, почуття єдності, як кажуть чуття єдиної родини, тому що по одинці ми безсилі, а разом неподоланні.
Необхідно пам’ятати, що гетьмани були не тільки талановитими воєначальниками , як Богдан Хмельницький, з його військовим мистецтвом, але й меценатами, як Іван Мазепа, який не тільки будував храми, але й оновлював їх (наприклад, Києво-Печерську Лавру).
Объяснение:
Україна – велика держава, якою протягом століть керували князі і царі. Але особливою національною рисою є історія гетьманській України, що охоплює період з ХVIІ ст. до 80-х років ХVIIІ ст. Вона значною мірою таємнича, все що було пов’язано з політичною, етнокультурною автономією нашого народу з відомих причин було не бажаним для глибокого висвітлення і тривалий час замовчувалося. Зараз тема незалежності виходить на поверхню, з’являються цілі концепції історичного розвитку України, а саме - проблема історії гетьманщини.
молодого покоління.
аспект. На наш погляд, таке поєднання експозиції портретів гетьманів, наукових досліджень старовини та виступу художніх колективів з українськими народними піснями давало відчуття цілісної культурологічної концепції.
На виставці представлено чотирнадцять портретів, і цей вибір гетьманів, звичайно, не випадковий. Сергію Івановичу, яких концепцій історичного розвитку України ви дотримувались коли готували матеріали щодо створення Галереї?
в період Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепи та інших гетьманів. З іншого боку нескінченні чвари, міжусобиці, зрадництво. Все це теж є ознаками гетьманської доби, і галерея дає змогу проводити велику виховну роботу, формувати історичну пам’ять без якоїсь ретуші та ідеалізації, з метою показати українську історію без прикрас, для того щоб наше сучасне молоде покоління виховувалося в патріотичному дусі, дусі любові до своєї історії, якою б драматичною і трагічною вона б не була. Тому що це - наша історія, і переписати ми її не можемо і не маємо права, а можемо тільки інтерпретувати з позиції сучасних методів пізнання, додаткових джерел та, для того, щоб Україна не повторювала помилок, які були допущені тоді. По друге для того, щоб ми усвідомлювали вічні цінності, як воля, свобода, почуття єдності, як кажуть чуття єдиної родини, тому що по одинці ми безсилі, а разом неподоланні.
Необхідно пам’ятати, що гетьмани були не тільки талановитими воєначальниками , як Богдан Хмельницький, з його військовим мистецтвом, але й меценатами, як Іван Мазепа, який не тільки будував храми, але й оновлював їх (наприклад, Києво-Печерську Лавру).