1. Похідний прийменник ужито в сполученні слів *
росте край дороги
зустрітись напередодні
стати навпроти
навколо стояла тиша
2. Усі похідні прийменники записано в рядку *
поміж, із-за, понад, коло, поза
попід, з-під, над, з, від
з-понад, кінець, задля, у, об
близько, вздовж, по, над, при
3.Усі похідні прийменники записано в рядку *
зі, при, у, від, усупереч
попід, навколо, заради, на, при
внаслідок, наперекір, з-проміж, коло, окрім
об, за, від, поруч, з-проміж
4. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку *
(з)над, (по)над, (по)між, (по)серед
(на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля
(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід
(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за
(по)друге, (по)одному, (до)мене, (тим)часом
5. Виділене слово є прийменником у рядку
Мій рідний КРАЙ, тобі відомі всі мої бажання.
Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор КРАЙ села
Україна – КРАЙ калини в полі, верби при річках та лелек у високості.
Не КРАЙ мого серця, воно й так болить.
Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій КРАЙ.
6. Правильно написано всі слова в рядку *
з-понад, тільки що, де таки
хтозна-з-ким, все ж таки, на зло
будь-які, все таки, ходіть-но
казна-що, зроби-бо, заради
ніби-то, з-поза, нажаль
7. Яке речення не потребує редагування *
Він приїхав в шість годин.
В сім годин ми зустрінемося.
Пробило шість годин.
Обідня перерва з другої до третьої.
Котра година? – Сім.
8. У якому реченні допущено помилку під час використання прийменників у та в *
Добре було у вересні та на початку жовтня.
Заглядає в шибку казка з сивими очима.
За вікном в абрикосовому саду щось кричала хазяйка подвір’я.
В гору стежка твоя, Я спускаюсь з гори.
У двері хтось злегка постукав.
9. Усі службові слова є прийменниками в рядку *
вийшла назустріч, край села, не дивлячись у книгу, бути поруч
випливати з-за туману, не край мені серця, на випадок паводку, на чолі полководця
попри величезний вибір, завдяки дружбі, інспекція в справах неповнолітніх,стояти збоку
попід плавнями сяяла річка, працювати зі мною, згідно з наказом
боротися з протягом, болить усередині, покреслено впоперек, на світанку
10. З яким відмінком вживається прийменник у поданому реченні? Тече вода з-під явора ... *
З родовим відмінком.
З орудним відмвнком
Зі знахідним відмінком.
З називним відмінком
З місцевим відмінком.
11. Укажіть ряд, у якому до складу словосполуки входить прийменник: *
знаходиться там;
болить усередині
стояти збоку
казна-який овоч;
внаслідок заходів.
12.Помилково вжито прийменник *
твір за картиною;
піти до бабусі
на смак;
стояти край школи
піти за хлібом;
Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.
І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.
Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко:
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне.
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!
Объяснение:
Любовь - одна дороже богатства, славы и мудрости, дороже самой жизни, потому что даже жизнью она не дорожит и не боится смерти. А. И. Куприн
*
Но мое мнение .. Дороже жизни - честь!
Честь дороже жизни.
Шиллер Ф.
Лишать чести другого — значит лишаться своей.
Публий
Честь — это бриллиант на руке добродетели.
Моя честь — это моя жизнь; обе растут из одного корня. Отнимите у меня честь — и моей жизни придет конец.
Шекспир У.
Я всякую беду согласен перенесть, Но я не соглашусь, чтоб пострадала честь.
Корнель Пьер.