1. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А третя година п’ять хвилин
Б рівно шістнадцять
В чверть по дев’ятій
Г за двадцять третя
Д десять по четвертій
27. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А за двадцять десята
Б двадцять до десятої
В двадцять на десяту
Г без двадцяти десята
Д двадцять по десятій
2. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»
А рівно дванадцять
Б десять хвилин шостої
В без двадцяти десять
Г три години п’ят ь хвилин
Д десять хвилин по шостій
3. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»
А шість годин десять хвилин
Б за десять восьма
В одинадцять двадцять
Г без двадцяти перша
Д початок десятої
4. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»
А чотири години п’ятнадцять хвилин
Б п’ятнадцять хвилин п’ятої
В шістнадцять п’ятнадцять
Г четверта година п’ятнадцять хвилин
Д п’ятнадцять хвилин після чотирьох

   ⇒Прислів'я та приказки з антонімами:
1. Більше діла - менше слів.
2. Весна красна квітками, а осінь - пирогами.
3. Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться.
    ⇒ Прислів'я та приказки з синонімами
1.  Біда ходить не одна, а із собою ще й горе водить.
2. Ледар та нероба - їм свято в понеділок.
3. Від дощу не у воду, а від огню не в полум’я.
    ⇒ Прислів'я та приказки з омонімами
А)1. Дівчина без коси не має краси. (коса - зачіска) 
2. Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому. (коса - знаряддя праці)
Б) 3.  Як кіт з оселедцем панькався! (оселедець - страва)
4 . Усім козак, лиш оселедець не так. (оселедець - зачіска старовинна)

1. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від займенника. (Сильна і вправна, вона працювала завзято і самовіддано. (В. Сосюра)).

2. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від пропущеного підмета. (Навіки, праведний, заснув. (Т. Шевченко)).

3. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони мають обставинний відтінок (до них можна поставити запитання від присудка чому? за якої умови? незважаючи на що?). (Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук) (відступає (чому?), бо вражена)).

4. Відокремлюються поширені та непоширені означення, що залежать від означуваного іменника, але відділені від нього іншими членами речення (особливо присудком). (Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)).
5. Відокремлюються два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного іменника, якщо перед ним вже є узгоджене означення відсутнє, то відокремлення не обов'язкове. (Прощай, синє море, безкрає, просторе. (Леся Українка)).